біографія
Кім Ір Сен - засновник північнокорейської держави, Вічний президент КНДР, генералісимус. За життя і після смерті він є володарем титулу «Великий вождь товариш Кім Ір Сен». Зараз Північною Кореєю керує онук першого президента країни Кім Чен Ин, хоча фактично керівником залишається Кім Ір Сен (в 1994 році було вирішено залишити пост за лідером Кореї навічно).
Навколо Кім Ір Сена і наступних керівників Кореї відновився культ особистості, схожий з культом Йосипа Сталіна в СРСР. Культ особистості зробив Кім Ір Сена полубожеством в Північній Кореї, а саму країну - однієї з найбільш закритих в світі.
Дитинство і юність
Біографія Кім Ір Сена складається з безлічі легенд і міфів. Важко виділити, які події на початку життя майбутнього Великого вождя корейського народу відбувалися насправді. Відомо, що Кім Сон Чжу народився 15 квітня 1912 року в селі набагато волості Копхён повіту Тедон (нині Мангенде) недалеко від Пхеньяна. Батько Кім Сон Чжу - сільський учитель Кім Хен Чжік. Мама Кан Бан Сік, за деякими даними, - дочка протестантського священика. Сім'я жила бідно. Деякі джерела стверджують, що Кім Хен Чжік і Кан Бан Сік складалися в русі опору окупованій Японією Кореї.
У 1920 році сім'я Кім Сон Чжу переїхала в Китай. Хлопчик пішов в китайську школу. У 1926 році батько, Кім Хен Чжік, помер. Перейшовши в старший клас, Кім Сон Чжу вступив в підпільний марксистський гурток. Після розкриття організації в 1929 році потрапив за ґрати. У в'язниці просидів півроку. Вийшовши з в'язниці, Кім Сон Чжу став членом антияпонського опору в Китаї. 20-річним в 1932 році очолив партизанський антияпонський загін. Тоді ж узяв псевдонім Кім Ір Сен (Сонце, що сходить).
Політика і військова кар'єра
Військова кар'єра швидко йшла в гору. У 1934 році Кім Ір Сен командував взводом партизанської армії. У 1936 році став командувачем партизанського формування, названого «дивізія Кім Ір Сена». 4 червня 1937 року керував нападом на корейське місто Почхонбо. Під час атаки були знищені жандармський пост і деякі адміністративні пункти японців. Успішне напад охарактеризувало Кім Ір Сена як успішного воєначальника.
У період 1940-1945 років майбутній північнокорейський лідер командував 2-м напрямком 1-й Об'єднаної Народної армії. У 1940 році японським військам вдалося придушити діяльність більшості партизанських загонів в Маньчжурії. Комінтерн (організація, що об'єднує комуністичні партії різних країн) запропонував перебратися корейським і китайським партизанським загонам в СРСР. Партизани Кім Ір Сена базувалися під Уссурійському. Навесні 1941 року Кім Ір Сен з невеликим загоном перетнув китайський кордон і зробив ряд антияпонських операцій.
Влітку 1942 року Кім Ір Сен був прийнятий до лав Червоної армії (Червона армія) під ім'ям «товариш Цзин Жи-чен» і призначений командиром 1-го стрілецького батальйону 88 окремої стрілецької бригади. Бригада складалася з корейських і китайських бійців. 1-й батальйон складався в основному з корейських партизан. Кім Ір Сен разом з командувачем 88-ю бригадою Чжоу Баочжун зустрівся з командувачем радянськими військами на Далекому Сході Йосипом Опанасенко.
В результаті зустрічі було винесено рішення про створення Об'єднаних інтернаціональних військ. Об'єднання строго засекретили, базу Кім Ір Сена під Уссурійському перевели під Хабаровськ, в селище Вятское. У військовому гуртожитку селища жили багато майбутніх соратники Кім Ір Сена по партії. 88-я бригада готувалася для диверсійної партизанської діяльності в Японії. Після капітуляції Японії бригаду розформували. Кім Ір Сен разом з іншими корейськими командирами був спрямований на допомогу радянським комендантам в корейських і китайських містах. Майбутнього корейського лідера призначили помічником коменданта Пхеньяна.
14 жовтня 1945 року Кім Ір Сен виголосив вітальну промову в честь Червоної Армії на мітингу на пхеньянському стадіоні. Капітана РККА Кім Ір Сена командувач 25-ю армією, генерал-полковник Іван Михайлович Чистяков представив як «національного героя». Народ дізнався ім'я нового героя. Почався стрімкий шлях Кім Ір Сена до влади. У грудні 1946 року Кім Ір Сен став головою оргбюро компартії Північної Кореї. Через рік очолив Тимчасовий народний комітет. У 1948 році Кім Ір Сен обраний Головою Кабінету міністрів КНДР.
Рішенням Потсдамської конференції в 1945 році Корею розділили на дві частини по 38 паралелі. Північна частина опинилася під впливом СРСР, а південна - окупована американськими військами. У 1948 році президентом Південної Кореї став Лі Син Ман. Північна і Південна Корея виступали з претензіями, що їх політичний устрій єдино правильний. На Корейському півострові назрівала війна. Остаточне рішення почати військові дії, за припущеннями істориків, було прийнято під час візиту Кім Ір Сена в Москву в 1950 році.
Війна між Північною і Південною Кореєю почався 25 червня 1950 року раптовим нападом Пхеньяна. Кім Ір Сен зайняв пост головнокомандувача. Війна тривала з поперемінним успіхом протиборчих сторін до 27 липня 1953 року, коли був підписаний договір про припинення вогню. Пхеньян залишився під впливом СРСР, а Сеул - США. Мирний договір між Північною і Південною Кореєю не підписаний донині. Війна на Корейському півострові стала першим військовим конфліктом холодної війни. За її моделі будувалися надалі все локальні конфлікти з закулісних присутністю світових наддержав.
Після 1953 року, економіка КНДР, підтримувана Москвою і Пекіном, почала стрімкий підйом. З початку радянсько-китайського конфлікту Кім Ір Сену довелося проявити дипломатичні якості, навчившись лавірувати між Китаєм і СРСР. Лідер намагався зберегти політику нейтралітету з конфліктуючими сторонами, залишивши економічну допомогу КНДР на колишньому рівні. У промисловості панує тзанская система, що припускає відсутність госпрозрахунку і матеріальної залежності.
Планування господарства країни ведеться з центру. Приватне господарювання поза законом і знищується. Робота країни підпорядкована потребам військово-промислового комплексу. Чисельність Корейської народної армії досягла 1 млн осіб. До початку 70-х економіка КНДР увійшла в період застою, рівень життя громадян погіршився. Для підтримки стабільності в країні влада зробила наголос на посилення ідеологічної обробки населення і тотального контролю.
У 1972 році пост прем'єр-міністра усунутий. Для Кім Ір Сена заснували пост Президента КНДР. Культ особистості Кім Ір Сена почав розвиток в 1946 році, коли фотографії вождя вивішували поруч з портретами Карла Маркса, Фрідріха Енгельса, Володимира Леніна та Йосипа Сталіна в місцях, де проводилися мітинги і збори.
Перший пам'ятник північнокорейському вождю поставили за життя, в 1949 році. Широкого розмаху поклоніння «Великому вождю товаришу Кім Ір Сену» досягло в 60-х роках і триває досі. Вождь КНДР за життя отримав звання «Залізний всеперемагаючої Полководець», «Маршал Могутньої Республіки», «Застава Визволення Людства» і т.д. Корейські суспільствознавці створили нову науку «вивчення революційних вождів», яка вивчає роль вождя у всесвітній історії.
Особисте життя
У 1935 році в Маньчжурії майбутній Великий вождь познайомився з дочкою бідного селянина з Північної Кореї Кім Чен Сук. З 25 квітня 1937 року Кім Чен Сук служила в частині Корейської Народної армії під керівництвом Кім Ір Сена. Весілля корейських комуністів відбулася в 1940 році. У селі Вятское під Хабаровськом народився син - Кім Чен Ір. За деякими даними, хлопчика на початку життя звали Юрій.
Кім Чен Сук померла при пологах 22 вересня 1949 року в віці 31 року. Кім Ір Сен назавжди зберіг пам'ять про Кім Чен Сук. У 1972 році жінці посмертно присвоєно звання Героя Кореї.
Другою дружиною корейського лідера в 1952 році стала секретар Кім Сон Е. Діти Кім Ір Сена: сини Кім Чен Ір, Кім Пьонг Ір, Кім Ман Ір і Кім Ен Іль, дочки Кім Ген Хі і Кім Кайонг-Джин.
смерть
8 липня 1994 року Кім Ір Сен помер від серцевого нападу у віці 82 років. З середини 80-х лідер Північної Кореї страждав від пухлини. На фото того періоду явно видно кісткові утворення на шиї лідера. Траур по вождю тривав в Північній Кореї три роки. Влада після закінчення трауру перейшла до старшого сина Кім Ір Сена - Кім Чен Іру.
Після смерті Кім Ір Сена тіло вождя поміщено в прозорий саркофаг і знаходиться в Кимсусанском меморіальному палаці Сонця. Мавзолей Кім Ір Сена і другого президента Кореї Кім Чен Іра становить єдиний комплекс з Меморіальним цвинтарем революціонерів. На кладовищі спочиває тіло матері Кім Ір Сена і його першої дружини. Меморіал відвідують тисячі громадян Кореї та інших країн. У залах Кимсусан відвідувачі бачать речі вождя, його автомобіль і розкішний вагон, в якому подорожував Кім Ір Сен.
пам'ять
Пам'ять Кім Ір Сена увічнена в Північній Кореї назвами вулиць, університету і центральної площі в Пхеньяні. Щороку корейці святкують День Сонця, присвячений дню народження Кім Ір Сена. Орден Кім Ір Сена - головна нагорода в країні. У 1978 році вийшли грошові купюри із зображенням Кім Ір Сена. Випуск тривав до 2002 року.
До сімдесятиріччя вождя в Пхеньяні відкрили друга за висотою споруда - монументальну стелу з граніту висотою 170 метрів. Пам'ятник названий «Монумент ідей Чучхе». Чучхе - північнокорейська націонал-комуністична ідея (марксизм, адаптований для корейського населення).
Кожне місце в Північній Кореї, яке коли-небудь відвідував Кім Ір Сен, відзначено меморіальною дошкою і проголошено національним надбанням. Праці лідера багаторазово перевидаються і вивчаються в школах і вищих навчальних закладах. Цитати з праць Кім Ір Сена заучуються напам'ять трудовими колективами на зборах.
нагороди
- Герой КНДР (тричі)
- Герой праці КНДР
- Орден Червоного Прапора (КНДР)
- Орден Золотої зірки (КНДР)
- Орден Карла Маркса
- орден Леніна
- Орден «Перемога соціалізму»
- Орден Клемента Готвальда
- Орден Державного прапора I ступеня
- Орден «Свободи та незалежності» I ступеня