біографія
19 червня 2020 го прийшли відразу дві сумні новини з-за кордону. В цей п'ятничний день померли британський актор Іен Холм, який прославився ролями в голлівудських блокбастерах, і каталонський письменник Карлос Руїс Сафон. Фантаст вважався одним з найбільш видаваних сучасних іспанських авторів і одним з кращих романістів свого часу. Його «Тінню вітру», перекладений більш ніж на 30 мов, цінителі літератури зачитувалися по всьому світу.Дитинство і юність
Під кінець першого осіннього місяця 1964-го, 25 вересня, Барселона поповнилася як мінімум одним новим мешканцем - на світ з'явився Карлос Руїс Сафон.
Його близькі не були пов'язані з літературою на професійному рівні. Батько Хусто представляв страхову компанію, мати Фіна вела домашнє господарство, бабуся і дідусь працювали на фабриці. Однак до книг в сім'ї ставилися з великим трепетом і повагою, тому не дивно, що з 5-6 річного віку спадкоємець тяжів до письменницької мистецтву.
«Батько прожив важке життя, дитиною застав іспанську громадянську війну і виріс в убогості. Він говорив, що мріяв стати поетом, але у житті були інші плани. Підозрюю, що я був загадкою для батьків, вкрай відрізняючись від братів і завжди цікавлячись тим, що ніхто не цікавився », - ділилася знаменитість в інтерв'ю.У визначений термін хлопчик, завдяки старанням і зв'язків дорослих, які вважали, що освіта потрібна кожній людині, пішов в єзуїтську школу San Ignacio de Sarriá. Перебування в ній виявилося нудним і сірим, а викладачі не знали, як спілкуватися з саркастичним і зарозумілим підопічним.
Як повідомила The Guardian, саме неоготична архітектура будівлі надихнула підлітка на дебютний твір, яке складалося з 600 (за іншими даними, 800) сторінок і розісланий в кілька видань. Франсиско Порруа запросив автора-початківця до себе і дав пару слушних порад - не поспішати і викладати на папері те, що дійсно хочеться.
Після закінчення навчального закладу випускник вирішив розвиватися в області інформаційних наук. Але вже на 1-му курсі талановитому юнакові надійшла пропозиція про роботу в рекламі, яке той, звичайно, прийняв. Фантаст жартував, що в той час це був легкий спосіб обзавестися грошима, рівно як творити в жанрі рок-н-ролу або займатися організованою злочинністю.
Згодом йому вдалося стати креативним директором крупного агентства в місті, але на початку 90-х він залишив цю посаду, щоб з головою піти в улюблену справу. У 1994-му, вже після публікації перших творів, чоловік виконав давню мрію і перебрався в Лос-Анджелес, де спробував створювати сценарії.
Особисте життя
Про особисте життя письменник не любив, тому шанувальникам доводилося задовольнятися лише лаконічними фактами. У 1993-му Карлос взяв за дружину колегу - перекладачку Марі Кармен Бельвер, з якою познайомився ще під час роботи в рекламному агентстві. Через рік пара поїхала до Каліфорнії, на початку нульових пробувала пожити в Барселоні, а потім знову повернулася в США, де оселилася в Беверлі-Хіллз.«Мені подобається працювати вночі - це мій час вампіра. Мені подобається тиша і думка про те, що місто спить: так мені легше зосередитися. Моя дружина теж нічний людина. Ми лягаємо спати дуже-дуже пізно. Марі Кармен вже звикла до цього: вона перекладач, і їй подобається сидіти над перекладами вночі », - розповідав чоловік.У подружжя не було спадкоємців, але не можна сказати, що сім'я сильно переживала з цього приводу. Подружжя визнавалися: вони не відчували потреби у відтворенні потомства і не думали, що дочка або син додадуть додатковий сенс їхньому існуванню. Втім, саме до своїх книг автор ставився як до дітей, а обраниця незмінно ставала першим читачем і головним критиком.
Що стосується найближчого оточення, то Карлосу пощастило, адже він знаходився в оточенні справжніх друзів, не заздрили успіху, а тільки раділи йому. На офіційному сайті іспанець вказав, що його улюбленою стравою був манговий чізкейк, картиною - будь-який з «золотих туманів» Вільяма Тернера, композицією - Bagatelle No. 4 Джеральда Фінці, інструментом - піаніно. До слова, музика - друга пристрасть знаменитості, він складав і виконував мелодії для власних робіт.
Талісманом виступали спогади, до особистих шкідливих звичок ставилася схильність довіряти тим, кому не варто довіряти. Літератор виділяв режисера Орсона Уеллса, в людях ненавидів тупість і снобізм і колекціонував зображення і скульптури драконів.
книги
Творча біографія славетного письменника стартувала з молодіжних романів. У 1993-му вийшов «Владика туману», що приніс автору премію «Едебе». На наступний рік автор випустив «Палац півночі» і на виручені гроші поїхав до Сполучених Штатів Америки. У 1995-му настала черга «Вересневих вогнів», перераховані праці пізніше утворили «Трилогію туману». Подальшу за ними «Марину» Карлос назвав найбільшою особистою з його книг.
У 2001-му було опубліковано перше «доросле» твір іспанця, що оспівує спільність простих людей перед несправедливістю реального світу і вміння святкувати маленькі перемоги. Натхненні Чарльзом Діккенсом, Оноре де Бальзаком, Віктором Гюго і іншими, воно викликало справжній фурор.
Його перевели більш ніж на 30 мов, а читали і цитували в більш ніж 40 країнах світу. Але, незважаючи на шалений успіх і визнання, літератор виступав категорично проти екранізації, порівнюючи можливі зйомки фільмів з зрадою. З'явилися слідом «Гра ангела», «В'язень неба» і «Лабіринт привидів» разом з «Тінню вітру» увійшли в серію «Кладовище забутих книг».
Знайома Сафонов і мала проза - в його бібліографії знайшлося місце і розповідями ( «Золота троянда», «Двохвилинний апокаліпсис»).
смерть
У 2008-му каталонський фантаст придбав будинок, названий, звичайно, Dragonland, в Беверлі-Хіллз. Саме тут 19 червня 2020 го і перестало битися його серце. Причиною смерті стала невиліковна хвороба, що мучила знаменитість з 2018-го. Пости, що містять інформацію про сумному звістці і співчуття, що сталося, з'явилися на офіційних сторінках письменника в соціальних мережах під чорно-білою фотографією романіста.цитати
- «Дурні кажуть, труси мовчать, мудреці слухають».
- «Ніколи не додаси собі роки, комашка, про це подбає саме життя».
- «Я не довіряю людям, які стверджують, що у них багато друзів. Це означає всього-на-всього, що вони погано розбираються в ближніх ».
- «Поки нас пам'ятають, ми живі».
- «- А вам, Даніель, які жінки подобаються?
- По правді кажучи, я погано в них розбираюся.
- Так у них ніхто не розбирається: ні Фрейд, ні навіть вони самі. Це як електрика - необов'язково в ньому розбиратися, щоб вдарило струмом ».
Бібліографія
- 1993 - «Владика Туману»
- 1994 - «Палац півночі»
- 1995 - «Вересневі вогні»
- 1999 - «Марина»
- 2001 - «Тінь вітру»
- 2008 - «Гра ангела»
- 2011 - «В'язень неба»
- 2016 - «Лабіринт привидів»