біографія
Олександр Зацепін - радянський і російський композитор, який за десятки років своєї музичної діяльності встиг зробити багато для російського і світового мистецтва. Його пісні, написані для фільмів, ставали народними шлягерами, які і через десятиліття не втрачають популярності. Сам Зацепін секретом своєї успішності вважає роботу, рух і помірність у всьому.Дитинство і юність
Майбутній композитор народився в «столиці Сибіру» - Новосибірську. Його батьки не мали відношення до мистецтва. Батько, Сергій Дмитрович, був лікарем-хірургом, але його репресували, коли Саша ще вчився в школі, тому сина піднімала одна мама, Валентина Болеславівна, яка працювала вчителькою російської мови та літератури.
Ще в воєнні роки Зацепін вступив до Новосибірський інститут інженерів залізничного транспорту, але в 1945 році його відрахували з вузу і призвали до лав Збройних сил. Тоді ця подія уявлялося молодій людині трагедією, але насправді все вийшло якнайкраще.
В армії музичний талант солдата проявився настільки яскраво, що рядового Зацепіна перевели в Новосибірський армійський ансамбль пісні і танцю. Цей досвід не пройшов даремно, і після звільнення в запас Олександр став співробітником Новосибірської філармонії.
Але так як його мучило відсутність професійної освіти, Зацепін подав документи в музичне училище. Туди його не прийняли за оригінальною причини. Екзаменаційна комісія порахувала, що за віком молода людина не підходив для навчання в среднеспециальном закладі, і направила Олександра Сергійовича в Алма-Атинській консерваторії.
У 1956 році Зацепін захистив дипломну роботу, якої виявився балет «Старий Хоттабич», виконаний на сцені Алма-Атинської театру опери і балету. За розподілом він потрапив на кіностудію «Казахфільм», і з тих пір його творча біографія невідривно буде пов'язана зі світом кіно і телебачення.
Музика та фільми
Першим фільмом, до якого Олександр Сергійович написав музику, була комедія «Наш милий доктор». Потім послідували ще близько 10 саундтреків, причому працював композитор в столиці Казахстану, а записувати готові номера вирушав до Москви, так як техніка на місцях не відповідала необхідним стандартам. В результаті Зацепін вирішив перебратися до столиці назовсім.Спочатку Олександру в Москві було важко, він навіть підробляв в ресторанах акордеоністом. Але потім доля звела його з набирали обертів режисером Леонідом Гайдаєм, і ця зустріч виявилася знаковою. Знайомство відбулося завдяки пісні Олександра Сергійовича «Наді мною небо синє», яку почула Ніна Гребешкова і порадила чоловікові зустрітися з талановитим композитором.
Зацепін написав ряд пісень для нових кінофільмів «Операція" И "» та «Кавказька полонянка», в результаті чого увірвався на музичний олімп. З тих пір пройшло понад 50 років, а люди до цих пір із задоволенням слухають легені пісеньки «Постой, паровоз», «Якщо б я був султан», «Твіст».
Цікавим виявилося співробітництво Олександра Зацепіна з Енніо Морріконе в спільному проекті кінематографістів Радянського Союзу та Італії «Червоний намет». Кожен з авторів створював для своєї країни власну версію музичного супроводу для фільму.
Пізніше в актив композитора потрапили роботи над рядом інших популярних картин. Але траплялися й складності. Наприклад, пісню з фільму «Земля Санникова» «Есть только миг» довго не затверджували в худраді: критикам слова композиції здавалися надто песимістичними.
Для романтичної драми «31 червня» Зацепін записував музику на домашній студії. Виконавицею була обрана маловідома публіці співачка Тетяна Анциферова, хоча на її місце претендувала Лариса Долина.
Композитор створив музичний супровід для мультфільму «Таємниця третьої планети». Анімаційна стрічка здобула популярність не тільки в СРСР, а й була показана за кордоном.
пісні
Не можна не відзначити творчі спілки Олександра Сергійовича. З 1965 року він співпрацював з поетом-піснярем Леонідом Дербеньовим. Разом вони написали понад 100 хітів, і більшість з них стали настільки популярними, що слухач звик бачити поруч стоять прізвища Зацепін і Дербеньов і вже не сприймав одного без іншого.
Яскравий союз відбувся, коли Олександр Зацепін познайомився зі співачкою Аллою Пугачовою. Їх інтерес один одному став не випадковим. Цей тандем подарував світові такі хіти, як «Куда уходит детство», «Цей світ» і багато інших. Співпраця тривало аж до виходу мелодрами «Жінка, яка співає».
Переїзд до Європи
У 1982 році Олександр Зацепін переїхав на постійне місце проживання до Франції, після чого на батьківщині на нього почалися нападки. Друковані видання критикували всі ті улюблені пісні, які ще недавно звеличували до небес. Їх стали називати вульгарними, безглуздими і поверхневими.Другий раз в Європу майстер повернувся після смерті дружини. Але в паризькій квартирі, де довгі роки він провів з останньої дружиною, композитор уже не міг перебувати. Зараз музикант живе у французькому містечку недалеко від кордону зі Швейцарією разом з сім'єю доньки. Олена володіє триповерховим особняком, один поверх якого відведено в користування Олександру Сергійовичу. Сама жінка працює в Женеві.
Робота в Росії
Тільки в самому кінці 80-х композитор повернувся і в Росію, і в вітчизняний кінематограф. Він написав саундтреки для фільмів «Де знаходиться нофелет?» ( «Дощ пройшов»), «На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі» ( «Hello, Америка!»).
Сьогодні в Москву музикант приїжджає на репетиції і концерти. Професія дозволяє Олександру Сергійовичу залишатися в строю навіть після 90-річчя. У 2019 з його участю було підготовлено авторський документальний фільм «Мені вже не страшно ...» Пізніше композитор завершив роботу над анімаційною стрічкою «Помаранчева корова», яка була представлена на каналі «Союзмультфільм».
Особисте життя
Олександр Зацепін був одружений 4 рази. З першою дружиною, актрисою Ревміра Соколової, він познайомився ще в Новосибірську. У сім'ї в 1954 році народився син Євген, який пішов по стопах батька - писав музику і вірші, але у віці 24 років молода людина раптово помер.Після розлучення з Ревміра Зацепін одружився вдруге на піаністки Світлані, з якою прожив до її смерті в 1982 році. У них народилася дочка Олена. Більше дітей у родині композитора не було.
Після смерті другої дружини Олександр Сергійович виїхав у Париж, так як одружився на французьку художницю Женев'єву. На союз з іноземкою композитор зважився з банальної причини: Зацепіна не випускали за кордон, а такий шлюб вирішував проблему. Але ці відносини не були щасливими, і через 4 роки подружжя розлучилося.
Після повернення в Москву особисте життя Олександра Сергійовича налагодилася. Композитор зустрів свою останню дружину, Світлану Морозівську, з якої його познайомив власний онук, син дочки Олени. Світлана була викладачем фортепіано у хлопчика, якого готували до вступу в музичне училище. Олександр і Світлана прожили понад 20 років, але в 2014 році Зацепін знову овдовів.
Незважаючи на вік, музикант не відчуває великих проблем зі здоров'ям, а на фото виглядає досить бадьоро. Причину в настільки міцною фізичній формі Олександр Сергійович бачить в тому, що щодня робить зарядку, куди входять вправи з йоги. У його раціоні присутні риба і нежирне м'ясо.
Період пандемії композитор переніс нелегко: у метра був діагностований коронавірус. Після курсу лікування Зацепін пішов на поправку і сьогодні щоранку, крім зарядки, приділяє час 10-хвилинної дихальної гімнастики.
Олександр Зацепін зараз
Своє 95-річчя композитор зазначив в Росії. У березні 2021 року Зацепін став героєм святкового випуску «Сьогодні ввечері» «Моє життя - мої правила». Трохи пізніше в залі Зарядье відбувся виступ симфонічного оркестру під керуванням Сергія Скрипки. У програму вечора увійшли популярні і рідкісні твори маестро. Захід особисто відвідав Олександр Сергійович, який приємно був здивований таким сюрпризом від свого друга. Музиканти разом працюють з часу виходу на екрани комедії «Операція" И "».
Метр побував в студії програми «Вечірній Ургант». Для проведення ювілейного концерту «Цей світ придуманий не нами» був обраний зал «Крокус Сіті Холу». Почесною гостею заходу стала Алла Пугачова. Місцем ще одного ювілейного концерту обраний Кремлівський палац.
Зараз музикант намагається підтримувати себе у творчій формі. До вистави Московського обласного державного театру юного глядача «Іван Царевич і Сірий Вовк» він створив музичний супровід.
Прем'єрою 2021 року стало показ вистави «Чарівник країни Оз» в Московському театрі ляльок на Бауманської, музику до якого написав Зацепін. У Санкт-Петербурзі йдуть мюзикли Олександра Сергійовича «31 червня» і «Таємниця третьої планети», другий з яких поставили також в Новосибірському музичному театрі. Аншлаги в столичному Театрі ляльок збирає постановка «Барон Мюнхгаузен».
фільмографія
- 1965 - «Операція« И »та інші пригоди Шурика»
- 1966 - «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика»
- 1968 - «Діамантова рука»
- 1968 - «Фільм, фільм, фільм»
- 1971 - «Дванадцять стільців»
- 1973 - «Земля Санникова»
- 1973 - «Іван Васильович змінює професію»
- 1978 - «Жінка, яка співає»
- 1978 - «31 червня»
- 1981 - «Таємниця третьої планети»
пісні
- «Пісня про зайців»
- «Чарівник-недоучка»
- «Є тільки мить»
- "Шукаю тебе"
- "Куди йде дитинство"
- «Любов одна винна»
- «Острів невезіння»
- «Пісенька про ведмедів»
- «Стривай, паровоз»
- «Цей світ придуманий не нами»
- «Замок на піску»