біографія
Ігор Андропов мріяв про акторську кар'єру, але за наполяганням впливового батька, політика Юрія Андропова, пов'язав життя з дипломатією. Незважаючи на високе походження, відрізнявся скромністю і невибагливістю в побуті, любив театр і писав вірші.Дитинство і юність
Ігор народився 18 серпня 1941 року в Карело-Фінської АРСР. Його батько Юрій Андропов займав пост першого секретаря Центрального комітету комсомолу республіки, тільки розлучився з першою дружиною і на початку війни одружився вдруге - на Тетяні Лебедєвої.
Через 10 років Андропова-старшого перевели в центральний комітет компартії в Москві, і сім'я перебралася в столицю разом з главою, але надовго там не забарилася. В середині 50-х Андропова переїхали в Угорщину, де Юрій Володимирович служив послом. Там 15-річний Ігор став очевидцем суворих розправ угорських заколотників над співробітниками комуністичного уряду в ході збройного бунту 1956 року. Існує версія, що революціонери навіть викрали підлітка, що вплинуло на сина Юрія Андропова в майбутньому - він почав зловживати алкоголем.
Повернувшись до Москви, Ігор отримав атестат про повну загальну середню освіту та подумував про акторську кар'єру, але батьки не підтримали вибір випускника. Тому хлопець вступив до МГІМО і після закінчення вузу відправився в аспірантуру, щоб отримати вчений ступінь кандидата історичних наук.
Кар'єра
Отримавши диплом Інституту міжнародних відносин, Ігор Андропов влаштувався за розподілом в Інститут США і Канади Академії наук СРСР, де працював науковим співробітником. А ось з дипломатичною кар'єрою довго не складалося: через напружену інтернаціональної ситуації Ігор Юрійович був невиїзним до початку 80-х.В молодості Андропов навчав студентів Дипломатичної академії, потім перейшов до центрального апарату МЗС. Після смерті Леоніда Брежнєва в 1982-му Юрія Андропова обрали генеральним секретарем партії, а через деякий час його син отримав довгоочікуване дозвіл на виїзд і розвиток кар'єри дипломата і полетів до Швеції.
У 1984-му сина генсека призначили надзвичайним і повноважним послом Радянського Союзу і направили до Афін. Ця подія була затьмарена особистої втратою: на початку року після загострення ниркової недостатності батько Ігоря Юрійовича помер. У 1986-му Андропов-молодший повернувся на батьківщину і влаштувався послом з особливих доручень в МЗС, де прослужив аж до відходу на пенсію в 1998-му.
На початку 2000-х до основної пенсії Ігорю Андропову призначили додаткову довічну виплату трохи більше 21 тис. Руб. як колишньому послу.
Особисте життя
У перший раз Ігор одружився досить пізно - у віці 27 років. Першою дружиною стала Тетяна Квардакова, яка народила чоловікові двох дітей - сина Костю і дочка Таню. При цьому брати прізвище чоловіка Квардакова не захотіла: свекор вже був відомою особою в партійних колах, що заважало б Тетяні будувати власну кар'єру в журналістиці.
Після 17 років шлюбу шляху Андропова розійшлися, а ініціатором розлучення стала Квардакова. Цілий рік Ігор чекав повернення екс-дружини, а потім продовжив будувати особисте життя.
У 1987 році в загальній компанії Андропов познайомився з артисткою Людмилою Чурсиній. Вона була зачарована начитаним новим знайомим, який сам писав вірші, але перший час поняття не мала, яку той має прізвище. Вони одружилися, але відносини були натягнутими, і шлюб проіснував всього 4 роки. Наостанок Чурсіна відібрала у Андропова житлоплощу, а роками пізніше звинувачувала Андропова в деспотизмі.
Сам Ігор болісно переживав розрив і знайшов розраду в особі рідної людини - першої дружини Тетяни. Незважаючи на те що жінка встигла вдруге вискочити заміж, колишнє подружжя знову з'їхалися і одночасно оформляли розлучення. Ігор Юрійович наполягав на весіллі, але Тетяна хотіла почекати. Цивільне подружжя прожили аж до смерті Андропова. Всі ці роки Тетяна Квардакова шкодувала, що зробила помилку і пішла від чоловіка.
Незадовго до смерті Андропов останній раз зробив Тетяні пропозицію, насилу вставши на коліно, і наполягав на спільному фото: хотів залишити на пам'ять портрет, але до загсу подружжя дійти не встигли.
смерть
Після другого розлучення Андропова підкосила жовтяниця, потім, вже після возз'єднання з Тетяною, у нього виявили онкологічну хворобу. Операція допомогла позбавитися від раку, але трапилася нова напасть: серцево-легенева недостатність, через яку у дипломата сильно набрякали ноги - він навіть не міг самостійно ходити і використовував тростину.
В останні дні життя Андропов потрапив до відділення ревматології, де на ньому відчували нові ліки. Медицина не допомогла: Ігор Юрійович впав у кому і вже не прийшов до тями. 13 червня 2006 року дипломат помер, пару місяців не доживши до 65 років. Імовірно причиною смерті стали відмовили нирки.
Присутні на панахиді відзначали, що Тетяна Квардакова почорніла від горя, а ось Людмила Чурсіна на церемонію не прийшла. Могила Ігоря Юрійовича розташована на Троєкуровському цвинтарі.