біографія
Олексій Ковальов прославився як талановитий хокеїст, який виступає в ролі правого нападника. Майстерня техніка гри дозволила спортсмену назватися першим представником російського хокею, хто став володарем Кубка Стенлі. Кар'єра гравця виявилася результативною - Олексій В'ячеславович зайняв 1-е місце серед російських колег за кількістю проведених матчів у регулярних чемпіонатах Національної хокейної ліги, став олімпійським чемпіоном.Дитинство і юність
Хокеїст народився 24 лютого 1973 року в Тольятті. Як і багато спортсменів, почав тренуватися з самого дитинства. Уже в 4 роки хлопчик вийшов на лід. Бачити сина хокеїстом - мрія батька-гравця. Сестра Олексія також займалася спортом, ходила в секцію з фігурного катання. З біографії Ковальова відомо, що спочатку на тренування дитина брав ковзани сестри. Незабаром стало відомо, що у хлопчика проблеми з серцем - лікарі заборонили займатися хокеєм.
Однак Олексій не здався, продовжив тренування, поєднуючи їх з курсом лікарських препаратів. І поступово здоров'я прийшло в норму. Батько приділяв велику увагу спортивним заняттям сина. Спочатку чоловік сам шив рукавички і щитки для юного спортсмена. Потім діставав для хлопчика шоломи, ключки і ковзани. Щоб Олексій відпрацьовував сильний кидок, батько зробив для нього спеціальну свинцеву шайбу.
Хлопчик показував блискучі результати в дитячій команді. Спочатку хокеїст виступав як захисник, потім тренери перевели його в статус нападника. Спортсменом зацікавилися в місцевій «Ладі», а також в московському «Динамо». Батьки вирішили відправити сина в Москву.
Особисте життя
У 2001 році гравець одружився на Євгенії Ковальової. Дружина подарувала чоловікові двох синів, Микиту і Івана. Особисте життя хокеїста затьмарилася розлученням батьків - батько Олексія пішов з сім'ї. Спортсмен не пробачив В'ячеслава Петровича і практично припинив спілкування з ним.Хокей
У 16 років Олексій переїхав до Москви і почав грати в складі столичного «Динамо». Гра в команді стала відправною точкою для розвитку подальшої кар'єри спортсмена. Тренер Володимир Юрзінов зумів швидко розглядати в новачку перспективного і талановитого хокеїста. У складі команди Ковальов відіграв 3 роки - з 1989-го по 1992-й. У 1992 році клуб став переможцем в молодіжному чемпіонаті світу, а також виграв золото на Олімпіаді в Альбервілі.
У 1991 році юнак став першим росіянином, який був обраний в 1-му раунді на драфті, що проходив в місті Буффало. На цьому щорічному заході, що проводиться НХЛ, професійні клуби ліги вибирали вподобаних молодих хокеїстів в склади команд. Олексієм зацікавилися представники хокейної команди «Нью-Йорк Рейнджерс». Тоді ж гравець «Динамо» отримав запрошення від клубу і підписав з ним контракт.
З 1992 року російська спортсмен переїжджає до Штатів і грає в складі «Нью-Йорк Рейнджерс». Вже через пару років, в 1994-м, Олексій зумів виграти Кубок Стенлі в матчі з «Ванкувером». Цю гру згодом назвали однією з найяскравіших і красивих в історії НХЛ. У 1998 році хокеїст переходить в клуб «Піттсбург Пінгвінз», де виступає до 2003-го. В цей час Ковальов демонструє професійну гру, перемагає. У 2003 році талановитого спортсмена за договором обміну знову забирає «Нью-Йорк Рейнджерс».
Цього разу Олексій незадоволений методами тренера команди, що веде до постійних конфліктів. Русский хокеїст знаходить славу «скандаліста» і не затримується надовго в американському хокейному клубі. У березні 2004 року спортсмен переходить з обміну в «Монреаль Канадієнс». Тут Ковальов грає до 2009-го. За ці роки Олексій встиг полюбитися канадським хокейним фанатам. Ігрові сезони стали успішними в кар'єрі гравця, а число перемог поповнилося на Кубку світу - 2004 і на Олімпійських іграх в Турині.
У «Монреаль Канадієнс», як і в попередньому клубі, у хокеїста виникли розбіжності з тренером. Це призвело до того, що в 2009 році Ковальов підписує новий контракт, на цей раз з «Оттава Сенаторз». Коли дворічний договір з канадським хокейним клубом підійшов до кінця, Олексій знову повернувся в «Піттсбург Пінгвінс».
У 2011 році спортсмен повертається в Росію. До цього, поки розвивалася хокейна кар'єра Ковальова в Америці, під час локаутів він двічі повертався на батьківщину. Перший раз - в 1994-му, коли грав у складі «Лади», другий - в 2004-2005 роках, коли виступав за «АкБарс». У складі збірної Росії чоловік виграє бронзову медаль чемпіонату світу 2005 року, що проходив в Австрії.
Тепер хокеїст затримується в Росії на два роки, підписавши контракт до 2012 року з підмосковній «Атлантою». Сезон починається для Олексія успішно, проте незабаром дає про себе знати травма, отримана раніше. Поки хокеїст відновлюється, його місце в команді займає інший спортсмен.
З 2013 року, повернувшись до Штатів, Ковальов грає в складі клубу «Флорида Пантерс». У цей період чоловік не показує видатних результатів, що спонукає спортсмена в 2014-му зробити офіційну заяву про завершення професійної кар'єри. Однак з хокеєм Олексій не розлучається - 2016 році обіймає посаду спортивного директора швейцарського хокейного клубу «Піспа». Восени того ж року спортсмен виходить на лід в якості форварда команди.
Серед досягнень хокеїста - п'яте місце за забитими голами, четверте за кількістю очок. Зростання Ковальова - 185 см, вага - 101 кг. Граючи за західні команди, хокеїст отримав прізвиська Кові (Містер Кові) і АК-27.
Олексій Ковальов зараз
У 2020 році Олексій В'ячеславович займається тренерською діяльністю. Зараз спортсмен працює в китайському клубі «Куньлунь Ред Стар». У «Інстаграме» хокеїст розміщує фото і відео з яскравими моментами свого життя, в тому числі і знімки, де гравець відображений в молодості. У вільний від роботи час Олексій займається дизайном одягу. На сайті хокеїста розміщені розроблені ним зразки спортивної форми.досягнення
- 1991 - чемпіон СРСР
- 1992 - чемпіон СРСР
- 1992 - олімпійський чемпіон (збірна СНД, золото)
- 1994 - володар Кубка Стенлі ( «Нью-Йорк Рейнджерс»)
- 2002 - бронзовий призер Олімпіади (збірна Росії, бронза)
- 2005 - бронзовий призер чемпіонату світу (збірна Росії, бронза)