Нагірний Карабах через проблеми етнополітичної ідентифікації мешканців регіону ще в кінці 80-х - початку 90-х став зоною напруги. Первісний спалах агресії погасили, але з тих пір з цих місць регулярно лунають звуки стрілянини і гуркіт вибухів.
Конфлікт в Нагірному Карабасі 27 вересня 2020 року стало продовженням застарілої історії. Про те, з чого почалося в цей раз протистояння, про його суті, причини та можливі наслідки - в матеріалі 24СМІ.
початок конфлікту
Варто відразу обмовитися, що поточний конфлікт в Нагірному Карабаху, про який вранці 27 вересня 2020 року повідомили в новинах всі світові ЗМІ, не став якимось новим локальним протистоянням - цю ділянку місцевості на стику територій і інтересів Азербайджану і Вірменії на протязі вже 30 років залишається осередком напруженості.Якщо дивитися на місцеву обстановку більш глобально, то першопричини конфлікту в тутешніх горах сягають корінням у часи розпаду Російської імперії, коли зайшла мова про визнання Нагірного Карабаху незалежної політико-адміністративною одиницею.
Поки існував СРСР, який встановив в тутешніх краях свої порядки і залишив ці землі в складі Азербайджанської РСР, подарувавши при цьому велику автономію, ситуація в регіоні залишалася порівняно стабільною. Але коли Союз послабила свій вплив в зв'язку з новими перебудовними віяннями, «масло», десятиліттями підливати усіма сторонами протистояння в національно-адміністративний конфлікт, все-таки спалахнуло.
Суть проблеми полягає в наступному. Азербайджан прагне повернути землі, які вважає своїми як держава-правонаступник Азербайджанської республіки, що існувала в 1918-1920-му. Нагірно-Карабахська республіка, так практично ніким і не визнана в якості держави, бажає незалежності. У чому її підтримує Вірменія, якій цей регіон належав ще до завоювання османами.
Якщо, не повертаючись до подій минулого, говорити про причини того, що конфлікт в Нагірному Карабаху розгорівся знову, то тут версії розходяться, оскільки всі сторони «кивають» один на іншого, звинувачуючи в початку бойових дій.
За заявою керівництва невизнаної Нагірно-Карабахської республіки, раннім недільним ранком столиця держави Степанакерт піддалася з боку Азербайджану масованому обстрілу із застосуванням установок залпового вогню і авіації. В результаті загинули мирні жителі.
Слова прес-секретаря керівника НКР Ваграма Погосяна підтримали в Єревані. Прем'єр-міністр Республіки Вірменія Нікол Пашинян на сторінці в Facebook повідомив про обстріл із застосуванням ракетного озброєння та авіаційної техніки азербайджанськими військами мирних поселень на території Нагірно-Карабахської республіки.
На противагу заявам, котрі вступили з Єревана і Степанакерта, в Баку повідомили про те, що розпочата військова операція являє собою контрнаступ. Почата для захисту мирного населення після того, як з позицій збройних сил вірменської сторони був відкритий вогонь в напрямку населених пунктів Фізулі, Джебраіл, Тертер по всій протяжності фронту, встановленого після липневих подій.
Таким чином, кожною стороною знову набирає обертів протистояння були названі власні вагомі причини для початку активних військових дій.
Що відбувається в Нагірному Карабасі сьогодні
Після наступних з усіх боків суперечать один одному заяв в НКР і Вірменії влада розпорядилася ввести воєнний стан, а також оголосили загальну мобілізацію. На подібні заходи держави регіону пішли вперше з того моменту, як конфлікт в Нагірному Карабасі був «заморожений» в 1994 році, незважаючи на регулярні збройні зіткнення на кордоні.
Азербайджан на такі рішучі заходи відразу не пішов. Але на території ряду регіонів країни, розташованих в безпосередній близькості до району бойових дій, військовий стан укупі з обов'язковим до дотримання комендантською годиною згодом все-таки було введено. Також на території республіки був обмежений доступ в інтернет, за заявами влади - з метою запобігання можливих провокацій з вірменської сторони.
Кім Кардашьян висловилася про конфлікт в Нагірному Карабаху
Прес-секретар вірменського Міністерства оборони звинуватила азербайджанську сторону в інформаційній підготовці, яку, за словами Шушан Степанян, проводили влади держави перед черговою ескалацією конфлікту.
Влада Азербайджанської республіки ще 20 вересня повідомляли про підвищення концентрації збройних сил Вірменії уздовж кордону і попереджали про ймовірність провокації з боку противника.
28 вересня і Вірменія, і Азербайджан оголосили про значні успіхи, досягнуті в ході боїв. Так, з вірменської сторони було заявлено про знищення понад 200 солдатів противника, а також 30 одиниць бойової техніки, не рахуючи двох десятків збитих безпілотників.
Азербайджанське військове керівництво вранці 28-го числа відрапортував про знищення живої сили противника в кількості, що перевищує 550 осіб, а також бойової техніки загальною кількістю понад 60 одиниць, куди входять танки і бронемашини, безпілотники, зенітні ракетні комплекси та артилерійські установки.
Підтвердження озвученої Баку статистики по військових втрат противника згодом були спростовані владою Вірменії. Відомості за вбитими з азербайджанської сторони теж підтверджені не були.
Слідом за цим послідували взаємні звинувачення в активному залученні до участі в бойових діях найманців з Сирії та інших іноземних держав. Вірменія стверджує, що іншою стороною з бойовиками допомагає Туреччина. А Азербайджан запевняє, що завдяки допомозі найманих військових фахівців офіційний Єреван і має можливість спотворювати реальні цифри власних втрат.
У Республіці Вірменія в медичних установах зупинений плановий прийом пацієнтів. В рамках чинного на території країни воєнного стану допускається тільки надання лікарської допомоги в екстрених випадках, а також проведення реанімаційних заходів.
У столиці Азербайджану тимчасово обмежили роботу аеропорту «Гейдар Алієв», призупинивши аж до кінця вересня польоти до Нахічевані і скасувавши заплановані міжнародні рейси.
У НКР повідомили про те, що позбулися позиції на півдні невизнаного державного утворення. Також очолює республіку Араік Арутюнян висловив припущення, що найближчим часом підуть і інші територіальні втрати.
наслідки
Щодо ймовірного розвитку і наслідків, які матиме конфлікт в Нагірному Карабаху в прийдешньої перспективі, думки розходяться.Так, Леонід Нарсісян, який очолює департамент оборонних досліджень в Armenian Research & Development Institute, впевнений, що найбільш ймовірні сценарії два. Перший має на увазі затихання протистояння під тиском ззовні, з боку країн, які не зацікавлені в ескалації конфлікту. Другий в меншій мірі вірогідний, але можливий - бойові дії стануть безконтрольно розширюватися, затягуючи в війну все нові держави.
На думку керівника дослідницького центру «Близький Схід - Кавказ» при Міжнародному інституті новітніх держав Станіслава Тарасова, розвиток подій в регіоні без втручання Туреччини не обійдеться. Експерт-політолог вважає, що поточний конфлікт в Нагірному Карабаху спочатку був спровокований за участю турецької сторони, представникам якої тепер важливо не упустити момент, після якого ситуація вийде з-під контролю.
Станіслав Притчин з Національного дослідницького інституту світової економіки і міжнародних відносин вважає ризики подальшого розширення збройного конфлікту досить значними. На це, за словами експерта, вказує як масштаб мобілізації в країнах-учасницях, який раніше в регіоні не спостерігалося. Так і небажання сторін виявитися в числі тих, хто програв, а тому готовність йти на крайні заходи з метою схилити шальки терезів на свою користь.
Також Притчин впевнений в готовності Туреччини підтримати азербайджанську сторону. І окремо вказує на непросту в політичному аспекті ситуацію для Росії, яка і з учасниками конфлікту підтримує дипломатичні відносини. І з ОБСЄ співпрацює в питанні вироблення компромісного рішення з проблеми регіону.
реакція
Відразу після початку бойових дій в Нагірному Карабаху послідувала реакція з боку світової спільноти.
Росія рішуче заявила учасникам протистояння про необхідність негайно припинити вогонь і почати переговори про мирне врегулювання конфлікту.
США повідомили про те, що продовжать стежити за подіями в регіоні і розглянуть можливість попередити подальше загострення ситуації.
Генсек Ради Європи Марія Пейчіновіч-Бурич закликала конфліктуючі держави до мирного вирішення питання, нагадавши про зобов'язання, взятих Вірменією і Азербайджаном при вступі в організацію.
Іран повідомив про готовність виступити посередником у мирних переговорах між протиборчими сторонами.
Турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган виступив з адресованим до керівництва Вірменії вимогою припинити окупацію земель Азербайджану, які займає НКР. Також турецький лідер звинуватив ОБСЄ в нездатності протягом трьох десятиліть вирішити проблему Нагірного Карабаху.
Папа римський Франциск закликав паству помолитися за мир на Кавказі, а також звернувся до протиборчих сторін з проханням скласти зброю і розв'язати конфлікт в Нагірному Карабаху шляхом «діалогу і переговорів».