Історія персонажа
Матушка Гуска - наратор, що з'явився як літературний персонаж тільки в одному вірші. Уявний автор французьких казок, а також англійських дитячих віршиків, - добрий наставник, який транслює світле і добре для дітей різного віку.Історія створення персонажа
Знаменита оповідачка став відома з книги Шарля Перро, опублікованій в 1697 році. По суті, творіння стало першим в світі збіркою, написаним для дітей. Заслуга автора тому, що він вибрав з фольклору повчальні історії, зафіксував їх на сторінках, облагородивши і надавши єдиний стиль і тон розповіді.
Тому Шарля Перро вважають першопрохідником в традиції дитячої літератури, адже чоловік запустив її подальший розвиток. Естафетну паличку підхопили Брати Грімм, Ганс Християн Андерсен і багато інших авторів, які увічнили народне надбання в своїх творах. У 1729 році книгу французького письменника переклав на англійську мову Роберт Сембер.
Пізніше опублікували збірник «Мелодії Матінки Гуски» (в деяких перекладах - «Рими»), що увібрав в себе потішки, примовки, лічилки, колискові і небилиці. Окремі сюжети з творів згадувалися у Льюїса Керрола і Памели Треверс.
І якщо самі історії стали культурним надбанням у багатьох країнах, то питання про походження оповідачки кожен народ вирішив по-своєму.
Французи впевнені, що джерелом для створення образу Матінки Гуски стало переказ про Берті большеногий. Це героїня міфів, відповідна історичної особистості - матері Карла Великого Бертрада Лаонской.
Своє прізвисько жінка отримала через плоскостопість. Коли французи дізналися про збірку Шарля Перро, то зв'язали нарратора якраз з Бертою.
У США загадковий персонаж став асоціюватися з Матінкою Хаббард - героїнею з англійського фольклору. Самі ж американці впевнені, що прототипом серцевої сказітельніци виступила Елізабет Фостер Гуз, що жила в Бостоні. Ставши другою дружиною Айзека Гуза, у якого на момент весілля вже було 10 дітей, жінка народила ще шістьох.
Після смерті чоловіка Елізабет переїхала до старшої дочки, щоб допомагати у вихованні онуків. Кожен день вона співала малюкам пісеньки і частівки власного твору. Зрештою один з синів вирішив увічнити її усна творчість і уклав збірку віршів. Правда, доказів існування цієї публікації так і не було надано.
В Англії прижилася версія про літній жінці, яка продавала квіти на вулицях Оксфорда. Вона мимохідь співала смішні пісеньки безглуздого змісту. Наприклад, про те, як корова пливе над хмарами, люди перетинають моря в тазиках і ночують в звичайних черевиках.
Історія створення нарратора і сьогодні викликає чимало суперечок, і знайти докази тієї чи іншої теорії неможливо. Проте, у всіх країнах, де люди говорять англійською мовою, знають чарівні історії Матінки Гуски.
Казки Матінки Гуски
Не тільки англомовна, але і російськомовна аудиторія з дитинства знайома з такими персонажами, як Дурниця, Джек, який побудував будинок, і Робін Бобін. Всіх цих героїв творів пов'язує одне - їх історії були опубліковані в збірнику «Мелодії Матінки Гуски».У цій книзі містяться лічилки, загадки і приказки, засновані на англійському фольклорі. У Росії сюжети стали відомі з літературних перекладів двох авторів - Самуїла Маршака та Корнія Чуковського.
Якщо загадкова фігура сказітельніци і сьогодні до кінця не розгадана, то її образ однозначно перегукується з давньої міфології, в тому числі єгипетської, для якої характерні персонажі у вигляді жінок-птахів.
У книзі Шарля Перро на фронтисписі зображена літня особа у палаючого каміна, яка знайомить дітей з чарівними історіями. І це символічно, оскільки у Франції традиційно сказительница асоціювалася зі старою-селянкою, яка пасе сільських гусей.
Літературознавці сходяться на думці, що вірші і казки, представлені в збірниках від імені вигаданої «тітоньки», - фольклорні тексти. Правда, окремо взяті твори мають конкретного автора.
Так чи інакше, сюжети і герої, описані в книгах, мають солідний вік. Наприклад, розповіді про трьох кошенят, які втратили рукавички, не менше чотирьох століть. Матушка Гуска, така собі «добра кумушка», зображується в очіпку і широкому фартусі, з людськими очима, які випромінюють любов.
Популярність віршів та інших творів цих збірок не падає з століттями. Всі вони поділяються на певні групи, що переслідують різні цілі - починаючи з дитячих потешек і лічилок і закінчуючи баладами і народними піснями.
Навіть не знаючи слів, малюки із задоволенням слухають рими. Подорослішавши, дитина з цікавістю знайомиться з фантастичним і абсурдним світом. Тут мертвий Роджер підскакує з могили, щоб викрити стареньку в тому, що та зірвала грушу з дерева. А 45 портняжек бояться однієї равлики з ріжками.
Діти з цікавістю читають про безглуздих, часом лякають описах подій, але, тим не менш, сміються і отримують імунітет до будь-яких жахів.
Деякі сюжети отримали подальший розвиток у творчості пізніших авторів. Наприклад, в повісті «Аліса в Задзеркаллі» є відсилання і навіть цілі розділи, присвячені таким персонажам, як Труляля і Верть або Лев і Єдиноріг.
А автор детективів Агата Крісті використовувала в передмовах і назвах своїх книг рядки з віршів. Є твори, де письменник будувала тактику розкриття злочинів на загадкових сюжетах дитячих пісеньок.
До збірки Шарля Перро увійшли «Попелюшка», «Спляча красуня», «Синя борода», «Хлопчик-мізинчик». За мотивами цих чарівних і повчальних історій знімали мультфільми, писали музику, ставили вистави.
Знаменитий французький диригент Моріс Равель в 1908 році написав 5 п'єс: «Павана Красуні, що спить в лісі», «Хлопчик-мізинчик», «Поганенька, імператриця пагод», «Красуня і чудовисько» та «Чарівний сад». Пізніше композитор склав сюїту «Моя Матінка-Гуска».
У 1938 році Уолт Дісней випустив короткометражну стрічку «Матінка Гуска їде в Голлівуд». Сюжет мультфільму став вільною інтерпретацією казок Шарля Перро. Персонажі Бо Піп, Король Коул та інші герої пускаються в захоплюючу пригоду, щоб побачити вогні великого міста.
Цікаві факти
- Збірник Шарля Перро в першому виданні називався «Розповіді минулих днів», а його автором був вказаний якийсь Перро Д'Арманкур.
- При перекладі книги російські автори намагалися дотримуватися непорушною істини «добро перемагає зло». У той час як в оригіналі більшість історій закінчуються трагічно.
- Сама сказительница стала літературним персонажем єдиного вірша - «Стара гуска і золоте яйце».
Бібліографія
- Тисячу шістсот дев'яносто сім - «Казки Матінки Гуски»
- 1760 - «Мелодії Матінки Гуски»
фільмографія
- 1931 - «Мелодії Матінки-гуски»
- 1938 - «Матінка Гуска їде в Голлівуд»
- 1957 - «Правда про Матінці Гусці»