біографія
Микита Михалков - народний артист РРФСР, популярний російський режисер, лауреат безлічі престижних премій кінематографа. Крім творчості, зараз «оскароносець» займає активну громадську позицію. Він є президентом Російського фонду культури, членом президії Ради при президенті Російської Федерації з культури і мистецтва.Дитинство і юність
Народився Микита Сергійович 21 жовтня 1945 року. Батьком режисера став Сергій Михалков, автор знаменитого дитячого оповідання «Дядя Стьопа» і гімнів СРСР і Росії, матір'ю - літератор Наталія Кончаловская. За національністю Микита - російський. У сім'ї Михалковим є ще старший син Андрій Кончаловський, який в даний час також є знаменитим кінорежисером.
У 7-річному віці Микита став учнем спецшколи з математичним ухилом, в якій після закінчення початкового курсу не зміг продовжувати навчання, так як не справлявся з засвоєнням матеріалу з точних наук. Коли батькам стало зрозуміло, що дитина вже не міг вирішити жодну задачу самостійно, його перевели в просту школу.
В юності Микита виявляв здібності, що й не здивувало родичів, адже хлопчик є нащадком відомої творчої династії, що йде корінням в XV століття. Микита відвідував музичну школу і театральну студію. В молодості Михалков мріяв про акторську кар'єру і всебічно розвивався в цьому напрямі.
У 1963 році майбутня легенда російського кінематографа надійшла в Щукінське театральне училище, з якого на 4-му курсі була відрахована за зйомки в кіно, що на той момент не заохочувалося в навчальному закладі.
Ця обставина не сильно засмутило хлопця, і він ні на хвилину не передумав продовжувати навчання в театральних вузах. Відразу ж після відрахування з «Щуки» Микита вступив до ВДІКу на 2-й курс, який вже до того моменту закінчив його брат Андрій.
Після закінчення ВДІКу в 1971 році Микиту Михалкова призвали на службу на Камчатському флоті на борту крейсера «Михайло Кутузов». Навіть в армійські роки творчий молодий чоловік не втрачав можливість проявити талант, тому брав участь в концертах військової художньої самодіяльності.
Особисте життя
З першою дружиною Анастасією Вертинською Микита Михалков познайомився ще в студентські роки під час навчання в «Щуку». До того моменту Настя вже встигла набути величезної популярності, зігравши в головних ролях фільмів «Червоні вітрила» і «Людина-амфібія». За цією красунею доглядали в той період Інокентій Смоктуновський і Андрій Миронов.Звикла до чоловічого увазі дочка співака і актора Олександра Вертинського спочатку не звертала уваги на залицяння Микити. Молодому актору доводилося довго чатувати «Гуттіере» в її під'їзді з букетами квітів. Нарешті дівчина відповіла Микиті взаємністю. Молоді актори узаконили стосунки в 1966 році, коли їх первістку Степану виповнилося півроку.
Однак особисте життя двох молодих акторів не склалася. Анастасія бажала слави, хотіла зробити блискучу кар'єру в кіно, а Михалкову потрібна була вірна дружина, що стоїть біля плити і родить дітей. Тому в 1971 році подружжя розлучилося. Пізніше в інтерв'ю Вертинська неодноразово підкреслювала, що це рішення було правильним і допомогло їм залишитися друзями.
Другою дружиною Микити Михалкова стала Тетяна Соловйова, з якою актор зв'язав життя без особливих весільних помпезності на зйомках фільму «Свій серед чужих, чужий серед своїх». До заміжжя з режисером дама встигла побувати в статусі дружини - її чоловіком став Олександр Шигаев, фахівець зі спортивної психології.
До знайомства з Михалковим Тетяна працювала манекенницею в Будинку моделей одягу на Кузнецькому мосту, вважалася улюбленицею В'ячеслава Зайцева. Але заради любові до Микити залишила професію. Дружина народила режисерові в шлюбі ще трьох дітей: у 1974 році - доньку Ганну, в 1975-му - сина Артема і 1986-му - донька Надію.
Сім'я Микити Сергійовича виглядала зразковою, але чутки про режисера і його жінках рідко припинялися і в основному обростали доказами і подробицями. Гучний скандал вибухнув в 1994 році, коли Михалков познайомився з Алісою Прізнякова. Дівчина всюди супроводжувала режисера, в суспільстві її називали коханої його помічника. Але вже тоді бомонд обговорював те, з ким же насправді зустрічається Аліса.
Другою загрозою шлюбу Михалкова стала Марія Лемешева, з якої той познайомився в 2000 році. Молода журналістка зачарувала метра, з'явилася з ним на багатьох фото. У 2011 році Лемешева вийшла в декрет. Деякі обговорювали, що дама подарувала режисерові позашлюбну дитину. Офіційного підтвердження ця інформація не знайшла.
Біографія Микити Михалкова часто була пов'язана з розмовами про романи на стороні, а його дружина філософськи закривала очі. Проте шанувальники не здивувалися, коли дізналися, що режисер і Тетяна Михалкова стали жити окремо. Микита Сергійович оселився в центрі Москви, а Тетяна залишилася в садибі на Ніколіна горі в Підмосков'ї.
У той же час подружжя ніяк не коментували цю подію, ніякого офіційного розриву відносин теж не було. Можливо, якщо справа так і не дійшла до розлучення, то це тільки тимчасовий розлад у стосунках і спосіб відпочити один від одного.
В інтернеті один час ходили чутки, що режисер хворий на рак, але ніяких підтверджень цієї інформації Микита Михалков і його сім'я не дали. У 2016 році Микита Сергійович вперше пропустив відкриття Московського міжнародного кінофестивалю. Це ще більше схвилювало громадськість. Як з'ясувалося, режисер дійсно був нездоровий. У нього було запалення легенів, але він подолав хворобу, прибув на закриття фестивалю, посміхався журналістам і позував для фото в обнімку з Катериною Вилкове.
Відомо, що всі четверо дітей режисера пішли по стопах батька і не відступили від сімейної традиції роду Михалковим. Вони все в тій чи іншій мірі відзначилися в російському кінематографі, знявшись в картинах батька і інших серйозних авторів.
Степан Михалков став не тільки актором, він працює в ресторанному бізнесі. Анна Михалкова часто знімається в незалежному кіно і стала продюсером кінопремії «Білий квадрат», взялася за режисуру. Артем Михалков більше відомий як телеведучий, але пробував себе і в якості актора, і в ролі сценариста, режисера.
Наймолодша із спадкоємців Микити Сергійовича, Надія Михалкова, стала актрисою. У 2016 році дебютувала в ролі режисера. В даний час у актора і режисера Микити Михалкова з'явилися й онуки, і правнук.
Фільми та режисура
Акторська кар'єра Михалкова почалася ще в 14-річному віці. Дебютом стала епізодична роль у фільмі «Сонце світить всім», за якою послідувало ще декілька робіт в кіно. Микита зіграв в картинах «Пригоди Кроша» і «Хмари над Борському». Перша серйозна роль молодого талановитого актора відбулася у фільмі «Я крокую по Москві», яка принесла йому популярність у глядачів.
Займатися режисурою Микита Сергійович також почав в молодості. У 1974 році на екрани вийшов перший фільм Михалкова «Свій серед чужих, чужий серед своїх». Після цього у режисера-початківця почався плідний період, що тривав 10 років. Тоді практично щороку він знімав картини, які неодноразово удостоювалися престижних кінематографічних премій.
Також Микита Михалков продовжував зніматися в кіно і полюбився суспільству за ролі в кінострічках «Вокзал для двох», «Сибіріада», «Жорстокий романс». Останній став знаковим фільмом для актора і для знаменитої телеведучої та актриси Лариси Гузеевой. У 1984 році за внесок у радянський кінематограф акторові і режисерові Микиті Михалкову присвоїли звання «Народний артист РРФСР».
В кінці 80-х років уже відомий на той момент актор і режисер створив продюсерську студію «ТріТе», першою роботою якої стала тріумфальна картина «Урга - територія любові», що отримала «Ніку» і «Оскар». Наступні фільми метра кінематографа також створювалися на цій студії. У 1992 році Микита Михалков увійшов до складу президії Фонду культури Росії, а в 1993-му очолив його.
У тому ж 1993-му на екрани вийшов черговий фільм Михалкова під назвою «Анна: від 6 до 18», в якому режисер-сценарист розповів про життя старшої дочки. За зростанням майбутньої актриси отримали можливість поспостерігати глядачі. Рік по тому Микита Сергійович зняв популярний до сьогоднішнього дня фільм «Стомлені сонцем», що завоював безліч престижних нагород, включаючи «Оскар» і Гран-прі Канського кінофестивалю.
У 1998 році метр став керівником Спілки кінематографістів Росії, не припиняючи при цьому творчу діяльність в акторському і режисерському напрямках. У 1999-му на екрани вийшов фільм Михалкова «Сибірський цирульник», в якому в головній ролі знявся Олег Меньшиков, а також були задіяні західні актори - Джулія Ормонд та Річард Харріс. У 2007-му на екрани вийшла картина «12», в 2010-му - «Стомлені сонцем 2», в 2013-му - «Чужа земля», в 2014-му - «Сонячний удар».
Картини були відзначені почесними номінаціями та преміями. Фільмографія режисера складається з 16 повнометражних фільмів, кожен з яких залишив свій слід в історії російського кіно. Яскравими акторськими роботами Микити Сергійовича стали ролі в картинах «Жмурки», «Мені не боляче», «Статський радник».
У 2008 році Микита Михалков міг втратити посаду керівника Спілки кінематографістів. Черговий з'їзд обрав своєю головою Марлена Хуциєва. Претензією до режисера була непрозорість фінансової діяльності Союзу і неповагу до рішень з'їздів. Михалков назвав вибори нелегітимними і зібрав екстрені перевибори. Це дозволило Микиті Сергійовичу залишитися на своєму посту.
У 2018 році статки здоров'я режисера знову викликало тривогу у його шанувальників. У травні під час поїздки в Нижній Новгород Микита Сергійович отримав травму стегна. За допомогою тоді довелося звернутися до медиків. Але наслідки виявилися більш серйозними, ніж здавалося спочатку. Восени Михалков переніс 2 планові операції, після чого його стан стабілізувався. Пізніше метр російського кінематографа вже з'являвся на світських заходах.
Проблеми зі здоров'ям не вплинули на творчі плани Микити Михалкова. Режисер разом з братами Пресняковими вже створив сценарій для нового фільму «Шоколадний револьвер». У кінокартині піде мова про режисера, дочка якого гине під час теракту, влаштованого на французькому курорті. Сам маестро потрапляє під слідство - його звинувачують в організації цієї диверсії.
Є в скарбничці Микити Михалкова та театральні роботи. Його постановка «Метаморфози» пережила вже третю редакцію. Вперше виставу за творами Антона Чехова і Івана Буніна був показаний в 2017 році. У його створенні брали участь випускники Академії кінематографічного і театрального мистецтва, заснованої Михалковим.
бізнес
З 2009 року режисер став одним з організаторів виноробного бізнесу в Італії, на виробничих територіях якого виготовляється марка елітного вина під назвою «Додічі», що в перекладі з італійського означає «дванадцять». Це вино названо в честь кінокартини Михалкова «12».Крім цього, кінорежисер володіє лісовим господарством «темінь-Лісове» і «темінь-Павлівське», де переробляються лісоматеріали і проводиться меблі. Також Микита Михалков є співвласником одного з найбільших діамантооброблювальної заводів в Росії (ТМ UralDiamond), щодо якої в 2013 році ФСБ РФ було заведено кримінальну справу за фактом незаконної торгівлі.
Суспільна діяльність
Найвідоміший кінорежисер і актор також веде активну громадську діяльність. Гучний суспільний резонанс з його участю відбувся в 2007 році. Тоді трьома культурними діячами, в число яких увійшов і Микита Михалков, було написано листа Володимиру Путіну, де був виражений заклик російському президенту продовжувати політичну діяльність і залишитися на третій президентський термін. Критики вважали подібний вчинок кричущим, так як автори листа висловили в ньому нібито думка всіх російських акторів і художників.
У 2011 році режисер почав освоювати інтернет. Він зареєструвався на платформі «Живий журнал» і на «Ютьюб». Чоловік почав вести відеоблог під ніком Микита-Бесогон, натякаючи на свого небесного покровителя. У цьому відеожурналі Микита Михалков боровся з неправдивою, на його думку, інформацією в інтернеті, демонстрував політичні погляди. Канал прорекламували численні відеоблогери. Блог швидко набрав популярність і обзавівся безліччю передплатників. З цього виросла авторський сайт «БесогонTV».
Не залишився культурний діяч осторонь і від українського питання, якому приділив кілька випусків авторської передачі «БесогонTV». У них режисер поділився з глядачами думкою про ситуацію в Україні, розповів про фашистів і бандерівців, а також висловив жаль з приводу фанатизму жителів західного регіону країни від Степана Бандери.
Авторству Микити Михалкова належить кілька книг. Довгі роки режисер вів особистий щоденник і тільки в зрілому віці представив свої літературні праці читачеві. Це біографічні та публіцистичні книги «Територія моєї любові», «Публічне самотність», «Право і Правда. Маніфест освіченого консерватизму »,« Бесогон. Росія між минулим і майбутнім ». Окремим виданням вийшли мемуари «Мої щоденники».
У 2015 році брати Микита Михалков і Андрій Кончаловський створили проект російської мережі громадського харчування «Їмо вдома!», Яка повинна була стати альтернативою закордонному McDonald's. Офіційною особою мережі кулінарій здорового харчування стала дружина Андрія Кончаловського Юлія Висоцька. Перші торгові точки з'явилися в 2017 році.
Микита Михалков зараз
Навесні 2020 Микита Сергійович виявився замішаним в історії з митрополитом Тихоном (в миру - Георгій Шевкунов). Хакери зламали переписку служителя церкви з сильними світу цього, а також оприлюднили розмову Тихона з режисером. Михалков пропонував закрити постановку Костянтина Богомолова «Ідеальний чоловік», називаючи чоловіка Ксенії Собчак «мерзотником і провокатором».Продовжилися і серії передачі «БесогонTV». У розпал пандемії коронавирусной інфекції режисер вирішив поділитися з публікою своїм баченням відбуваються в світі подій. Зокрема, Михалков припускав, що під прикриттям пандемії Білл Гейтс проводить чіпування населення планети. Випуск виявився під забороною, не вийшов в ефір.
Пізніше в цьому ж проекті Микита Сергійович «відгукнувся» на ситуацію в Білорусі. З серпня країну охопили заворушення, викликані недовірою жителів до результатів президентських виборів. Почалися масові зіткнення громадян з правоохоронними органами. Михалков висловив припущення, що фотографії з акцій протесту несправжні. Люди в натовпі протестуючих були, на думку режисера, домальовані за допомогою комп'ютерної графіки, щоб посилити враження масовості «повсталих».
Не залишилася поза увагою автора «Стомлених сонцем» і ситуація з отруєнням опозиціонера Олексія Навального. У вересневому випуску «БесогонTV» Михалков звернув увагу глядачів на ряд «неправдоподібних» деталей в цій історії, зазначивши, що ніяких переконливих доказів замаху на життя політика не було надано.
Переживаючи про долю російської культури, в інтерв'ю режисер підкреслив, що Росія багата тонкими, розумними людьми, які розуміють, що відбувається, і здатними щось змінити. Але для досягнення цих цілей необхідна зміна еліти. У Михалкова немає аккаунта в «Інстаграме», але він веде профілі в інших соціальних мережах.
фільмографія
- 1974 - «Свій серед чужих, чужий серед своїх»
- 1975 - «Раба любові»
- 1977 - «Незакінчена п'єса для механічного піаніно»
- 1979 - «П'ять вечорів»
- 1979 - «Кілька днів з життя І. І. Обломова»
- 1981 - «Рідня»
- 1987 - «Очі чорні»
- 1991 - «Урга - територія любові»
- 1994 - «Стомлені сонцем»
- 1998 - «Сибірський цирульник»
- 2007 - «12»
- 2010 - «Стомлені сонцем 2: Предстояння»
- 2011 - «Стомлені сонцем 2: Цитадель»
- 2012 - «Після школи»
- 2014 року - «Сонячний удар»
Бібліографія
- «Територія моєї любові»
- «Публічне самотність»
- «Право і Правда. Маніфест освіченого консерватизму »
- «Бесогон. Росія між минулим і майбутнім »
- «Мої щоденники»