Петро Єлфімов - біографія, фото, особисте життя, новини, пісні 2021

Anonim

біографія

Петро Єлфімов - білоруський співак, представник Білорусії на міжнародному конкурсі «Євробачення-2009», володар п'яти золотих медалей Всесвітнього чемпіонату виконавських мистецтв (США) 2010 року, учасник другого сезону шоу «Голос» і другого сезону телеконкурсу «Головна сцена».

Співак Петро Єлфімов

Петро Єлфімов народився 15 лютого 1980 року в Могильові. Батьки Петра були музикантами, тому музика з дитинства займала головне місце в житті майбутнього артиста. У дитячій музичній школі Петро Єлфімов навчався в класі труби. Подальше професійну освіту здобув в могильовському коледжі музики і хореографії, навчаючись на диригентсько-хоровому факультеті.

У цей період творчої біографії Петра починаються його виступу в якості соліста студії «Дубль В» під керівництвом Василя Сінькова та Василя Буйницького. Численні концерти в містах Білорусі закінчуються першим успіхом - в складі цього колективу Петро стає лауреатом конкурсу молодих артистів естради «Зірне росстань-96». Не зупиняючись на досягнутому, юний артист продовжує вдосконалювати професійні якості і, закінчивши музичний коледж в 1998 році, приступає до подальшого навчання на вокальному факультеті Білоруської державної академії музики в Мінську. Переїхавши до столиці, музикант стає солістом в групі «Егоїст».

Петро Єлфімов

З 1999 року Петро Єлфімов отримує популярність як гравець команди КВН «РУДН». Спочатку, виступаючи в складі команди Білоруського державного університету, потім, перебравшись до збірної Російського університету дружби народів, молодий артист завойовує престижні нагороди, в числі яких «Великий КіВіН в темному» (за вихід на 3 місце) і «Малий КіВіН в золотому» ( за 4 позицію).

На сьогоднішній день Петро є абсолютним чемпіоном Міжнародного союзу КВН.

музика

У серпні 2003 року Петро Єлфімов отримує запрошення стати солістом білоруського ансамблю «Пісняри» під керівництвом В'ячеслава Шарапова. Така можливість з'явилася у зв'язку з тим, що ансамбль шукав артиста, здатного замінити трагічно загиблого Володимира Мулявіна, засновника «Піснярів». Участь в знаменитому колективі виводить кар'єру молодого вокаліста на якісно новий рівень. Серйозні гастрольні концерти по країнам СНД, особливий статус всередині Білорусі, досвід роботи в ситуації, що команді професіоналів - все це стало ступенями сходів, що ведуть до успіху артиста.

У 2004 році Петро Єлфімов залишає склад «Піснярів» заради сольної кар'єри і стає володарем Гран-прі за участь в міжнародному фестивалі мистецтв «Слов'янський Базар» у Вітебську. Пізніше артист стає постійним учасником цього фестивалю, виступаючи в різні роки з піснями «Мама», «Поклич», «I only want to say». У 2006 році виходить перший студійний альбом артиста «Я хочу», а через рік з'являється другий диск «Дзвони».

У 2009 році Петро отримує ступінь магістра в Білоруської державної академії музики і диплом про вищу освіту. В цьому ж році відбувся реліз альбому «З новим народженням», а також прем'єра кліпу на пісню «Моя душа». У вересні 2011 року артист запам'ятався слухачам виступом в «Мінськ-Арені», на вечорі, присвяченому пам'яті загиблої в авіакатастрофі хокейної команди «Локомотив».

У 2009 році Петро Єлфімов виграє національний відбірковий тур «Євробачення» і представляє країну в півфіналі конкурсу. У команді Елфимова була проведена серйозна підготовка. Над його піснею «Eyes That Never Lie», що представила країну на фестивалі, працював фінський продюсер Теро Кіннунен, відомий по співпраці з групою «Nightwish».

На жаль, Петро Єлфімов не набрав достатньої кількості голосів для виходу в фінал «Євробачення», зайнявши лише 13 місце. Ця невдача отримала широкий резонанс в засобах масової інформації, які, як і вся країна, вболівали за свого кандидата. Згодом польський режисер і хореограф Януш Юзефович, який був найнятий для постановки концертного шоу Елфимова, прокоментував цю ситуацію в інтерв'ю для Першого національного телеканалу. Він зазначив, що дуже важко здійснювати постановку номера для людини, всіма діями якого керує його дружина.

У липні 2010 року в Лос-Анджелесі Петро Єлфімов бере участь в конкурсі «World Championships of Performing Arts 2010», де виступає в п'яти номінаціях з вокальними номерами: арією Ленського з опери «Євгеній Онєгін», «Child in time» групи «Deep Purple» , арією Ісуса з рок-опери «Ісус Христос - суперзірка», а також піснями «Зачарована» і «Somewhere in the night». Блискучий виступ приносить артисту п'ять золотих медалей.

У 2012 році Петро вперше спробував себе на акторському терені, знявшись в білоруському міні-серіалі режисера Миколи Князєва «Вкрасти Бельмондо».

У 2013 році Елфимов брав участь в головному вокальному російському шоу «Голос». На сліпих прослуховуваннях співак підкорив глядачів виконанням пісні «Полетіли крізь вікна». Виступ білоруса оцінив також наставник Леонід Агутін. На етапі поєдинків Елфимов виступив в дуеті з Ганною Рихман з піснею «Я тебе не люблю». У випуску «Нокаути» Петро представив на суд журі та глядачів музичну композицію «Романс» і знову пройшов до наступного етапу. У чвертьфіналі артист з Білорусії потрапив у трійку з Еліною чагой і Наргіз Закірова. Петро виконав пісню «I Do not Wanna Miss a Thing», завдяки якій набрав всього 35,5 балів, що виявилося недостатньо для проходження в півфінал.

В цьому ж році разом з групою «Пітбуль» Елфимов випустив трек «Поки боги сплять», а також презентував хіт «Не вірю в рай, де немає тебе».

Наступний 2014 рік ознаменувався для артиста роботою разом з групою «Епідемія» над їх рок-оперою «Скарби Енії». Петро Єлфімов виконав в цій постановці роль ельфа Ботар-Еля.

У 2015 році Петро Єлфімов знову потрапив на екрани, на цей раз як учасник другого сезону музичного шоу «Головна сцена». Артист пройшов відбірковий тур, в якому брало участь 10 тис. Конкурсантів. Петро потрапив в команду Миколи Носкова. Суддями і наставниками проекту також стали Діана Арбеніна, Валерій Леонтьєв і Олена Ваєнга. Співак підкорив глядачів і журі новими аранжуваннями пісень «Зірочка моя ясна», «Серенада Рікардо». Завдяки таланту і професіоналізму Елфимов дійшов до фіналу.

Серед концертних програм співака - спільні виступи з Президентським оркестром під керуванням Віктора Бабарікіна. У 2015 році музиканти підготували черговий концерт в рамках програми «Дим над водою», в якому прозвучали світові хіти рок-класики в симфонічних аранжуваннях. Також артист отримав запрошення від Національного академічного народного оркестру Білорусі імені Жіновіча під управлінням Михайла Козінца виступити на ювілейному концерті колективу.

Петро Єлфімов відноситься до тих артистам, які не можуть існувати в тісних рамках одного жанру. Музична освіта, бажання розвиватися, постійно рухатися вперед, відстежуючи тенденції вітчизняної та світової музики, - ці якості залишаються надійною запорукою успіху співака.

Крім концертної діяльності, Петро не забуває і про виховання підростаючого покоління співаків. Більше 10 років Елфимов викладає в Інституті сучасних знань ім. А. М. Широкова. У Москві артист курирує «Школу вокалу», де займаються і талановиті діти, і дорослі музиканти.

Особисте життя

Першою дружиною Петра Елфимова стала Наталія Дементьєва. Їх шлюб тривав недовго, і в 2004 році молоді люди розлучилися. Друга дружина Тетяна Космачева - продюсер і концертний директор артиста. Незважаючи на різницю у віці, складову 27 років, цей шлюб виявився міцним. Тетяна і Петро виховують доньку Поліну.

Тетяна Космачева і Петро Єлфімов

Зараз Петро з родиною живе в Москві, куди перебрався в 2013 році, але часто гастролює по рідній Білорусі з концертами. Фото та відеозвіти виступів артиста потрапляють на його сторінку в «Інстаграме».

Петро Єлфімов зараз

У 2017 році артист брав участь у створенні рок-опери «Мавзолей», випущеної з нагоди 100-річчя Жовтня. У лютому 2018 року в Гомелі артист представив на суд глядачів нову концертну програму «Погляд любові». За вже сформованою традицією акомпанував Петру Єлфімову Гомельський симфонічний оркестр.

Співак Петро Єлфімов

У травні Петро Єлфімов став одним з артистів, які виступали в Керчі на концерті, присвяченому відкриттю Кримського моста.

Дискографія

2006 - «Я хочу»

2007 - «Дзвони»

2009 - «З новим народженням»

2012 - «Книга одкровень»

2015 - «Головна роль»

Читати далі