біографія
Ім'я Роуена Аткінсона нерозривно пов'язане зі знаменитим персонажем - містером Біном, героєм однойменного серіалу. Ця роль принесла британському коміку широку популярність, а також мільйони відданих шанувальників по всьому світу. Оригінальна і запам'ятовується зовнішність нарівні з незабутньою мімікою зробили його одним з найбільш впізнаваних зірок.
Однак артист вважає себе тихим і нудним людиною, вся бравада якого - тільки гра.
«Люди помилково думають, що я можу змусити їх сміятися на сцені або при особистому спілкуванні».Дитинство і юність
Роуен народився в багатодітній родині 6 січня 1955 року в невеликому гірському містечку Консетт. Його батьки не мали ніякого відношення до телебачення або сцені. Батько Ерік займався фермерським господарством, а мати Елла Мей допомагала йому і виховувала трьох дітей. Уже в дитинстві хлопчик мав досить унікальною мімікою, здатної розсмішити практично будь-якого, ніж Аткінсон нерідко займався в школі. Там він мав славу головним жартівником і клоуном, що робило Роуена одним з найбільш впізнаваних і пам'ятних учнів.
У віці 11 років Роуена перевели в престижну школу Чорістер, де на той момент навчався майбутній прем'єр міністр Великобританії Тоні Блер. Пізніше актор перейшов в закриту приватну школу Сент Біс, розташовану на північному заході Англії. У ній багато уваги приділялося різним спортивних дисциплінах, в яких Аткінсон відчував себе дуже некомфортно. Його статура було далеко від атлетичного, а тренування швидко виснажували.
Однокласники нерідко сміялися над слабким хлопчиком, і тоді Роуен вирішив скористатися цим. У роздягальні він пародіював викладачів, перетворивши глузування в чисте і щире захоплення хлопців своїми комедійними талантами. Таким чином юнак маскував сором, який відчував від власної безпорадності в спорті, і намагався заслужити повагу серед ровесників.
Після закінчення коледжу майбутній актор почав відчувати незручність за свою підліткову клоунаду і замкнувся, ставши досить серйозним і скромним хлопцем. Про кар'єру на сцені Аткінсон навіть не замислювався, в голові вимальовувалися серйозні перспективи в науковій ниві. Роуен вступив до Університету Ньюкасла на факультет електроніки. Фізику комік обожнював з дитинства і легко запам'ятовував величезні формули, здатні викликати тремтіння у багатьох людей з гуманітарним складом розуму.
Технічні науки завжди давалися артисту легко, тому після закінчення університету Роуена запросили в Оксфорд, де він мав написати докторську роботу. Саме під час навчання в житті актора з'явилися чудові люди: письменник Річард Кертіс і композитор Говард Гудалл, які стали його найкращими друзями і колегами в майбутній кар'єрі.
Аткінсон зайнявся лицедійством і клоунадою на 2-му курсі, просто потрапивши в гарну компанію, не мислячу свого життя без сцени. Він став учасником Клубу експериментального театру і Драматичного спільноти Оксфордського університету. Гумористичні скетчі користувалися великою популярністю у студентів і викладачів, що дозволило Роуену без праці виграти кілька комедійних фестивалів. Сценарії актор писав в співавторстві зі своїм другом Кертісом, який також в майбутньому домігся чималих успіхів на ниві кінематографа.
Після отримання ступеня магістра Аткінсон в складі театральної групи "Etceteras" відправився в турне по Англії.
Фільми
Роуен швидко заробив славу висхідної зірки комедійної сцени Британії. Першою сходинкою до світового визнання стало шоу на радіо з нехитрою назвою "Люди Аткінсона". Співавтором актора знову виявився друг і колега Річард Кертіс. Сатиричні інтерв'ю, нібито взяті Роуеном у придуманих ним же персонажів, користувалися великим попитом у слухачів.
На телебачення Аткінсон потрапив завдяки іншому коміку - Енгус Дейву. Їх спільний виступ було відображене на плівку і показано в одному з шоу. Згодом акторові запропонували зняти власну програму «Не Дев'ятигодинний новини", продюсером якої був Джон Ллойд. Не обійшлося і без старих знайомих. Говард Гудалл став композитором і написав для шоу незабутню музику, а Річард Кертіс створив кілька епізодів картини. Скетч-шоу вийшло в ефір у жовтні 1979 року і відразу стало неймовірно популярним у Британії.
Після успішного дебюту на телебаченні актора запросили в середньовічну комедію "Чорна гадюка" з Х'ю Лорі і Стівеном Фраєм, остаточно закріпила за Аткинсоном славу одного з найбільш популярних коміків Англії.
Роуен постав перед телеглядачами в ролі Едварда, графа Единбурга. До початку зйомок виконавець навіть не уявляв собі, як буде виглядати і звучати персонаж. Практично вся міміка, а також руху Едварда в пілотному епізоді ситкому стали чистої води імпровізацією, яка виявилася вельми вдалою. Йому також довелося підстригти волосся згідно моді тієї епохи.
Світова популярність прийшла до коміку після дебюту в ролі персонажа містера Біна, що вперше з'явився в 1989 році в новорічному півгодинному випуску на телеканалі "Телебачення Темзи". Відразу після Нового року вийшов повноцінний однойменний серіал "Містер Бін". Свого героя Роуен придумав, ще будучи студентом Оксфорда, кілька разів навіть з'явившись в цьому образі на фестивалях.
У своїй роботі актор приділив велику увагу міміці і пластиці персонажа, так як Бін практично не веде діалогів і вкрай рідко розмовляє. Ця роль допомогла Аткінсон переступити межі популярності Британії та зацікавити публіку за її межами.
Протягом 5 років за пригодами містера Біна спостерігав весь світ, кожна серія збирала біля екранів більше 20 млн телеглядачів. Неймовірний успіх серіалу дозволив створити повноцінний фільм, що вийшов в світ у 1997 році під назвою "Містер Бін". В образі свого славнозвісного персонажа актор неодноразово з'являвся в численних шоу і телевізійних проектах, радуючи глядачів своїми барвистими виступами.
Втім, Роуен почав втомлюватися від Біна і оголосив, що картина "Містер Бін на відпочинку" стане його останньою появою в даному образі. Фільм вийшов на екрани в 2007 році і був спочатку показаний на території Росії.
У комедії «Щурячі перегони» компанію Аткінсон склали не менш відомі коміки Джон Кліз, Вупі Голдберг, Сет Грін і Джон Ловітц. Ця весела компанія брала участь в гонках за $ 2 млн, що лежать в камері схову провінційного містечка за 700 км від місця старту. Такий тоталізатор на людях влаштував власник казино, щоб розважити багатих клієнтів.
У 2003 році на екрани вийшла комедія "Агент Джонні Інгліш", де актор відійшов від амплуа містера Біна і зіграв агента британської розвідки Джоні Інгліша. Cам фільм був гумористичною пародією на стрічки про Джеймса Бонда, відомому шпигуна з кіно. Кінокартина користувалася успіхом, а сам Роуен удостоївся премії "EuropeanFilmAwards" як кращий актор. У 2011 році знято продовження "Агент Джонні Інгліш: Перезавантаження".
У 2012 році Аткінсон знову з'явився в образі культового героя на церемонії відкриття Літніх Олімпійських ігор, де в рамках комедійного скетчу акомпанував на синтезаторі під час виконання пісні "Chariots of Fire", граючи за все на одній клавіші. Після Ігор Роуен дав інтерв'ю, в якому заявив про закінчення кар'єри містера Біна. За словами артиста, роль все важче давалася з фізичної сторони, адже персонаж володіє неймовірно багатою мімікою.
Побувавши в Москві в 2015-му, Роуен зазначив, що тільки зараз, коли Бін перетворився на чоловіка середніх років, краще розуміє, як його грати, «ніж 25-35 років тому, коли ми тільки починали».
Артиста бентежив факт, що 50-річний чоловік поводиться на екрані занадто по-дитячому. Втім, це не завадило Роуену озвучити свого героя в анімаційному серіалі, що вийшов на екрани в 2014 році, а також знову зіграти Біна в рекламі популярного батончика "Снікерс".
На зйомках ролика Аткінсон, володар зростання в 181 см, від природи гнучкий, найбільше боявся підніматися на дах. Вже 2-метрова висота змушувала актора нервувати, заспокоювала думка, що команда професіоналів в потрібний момент підстрахує.
З 2016-му в фільмографії Аткінсона з'явилася картина, головний герой якої - аж ніяк не викликає посмішку приватний детектив. «Мегре» знятий за серією романів бельгійського письменника Жоржа Сіменона про комісара кримінальної поліції. Критики неоднозначно взяли Роуена в цій ролі, тоді як сам актор із захопленням відгукнувся про участь в проекті, оскільки закоханий в розповіді про Мегре і мріяв зануритися в атмосферу Парижа 50-х.
Однак перше запрошення на роль Аткінсон, поміркувавши 3 місяці, відхилив - подумав, що не вживеться в образ, який не раз втілювали до нього, так, щоб не скопіювати. Та до того ж жанр детективу, де герой не комічний, відлякував. Але знімальна група, в тому числі і продюсер-син письменника Джон Сименон, протягом року чекали Роуена.
Комісар Мегре - єдиний персонаж британського актора, який проводить в автомобілі півдня, але жодного разу так і не сів за кермо. Цей факт Аткінсона дуже засмучувала. Крім того, любителю автогонок на час зйомок заборонили участь в подібних небезпечних заходах.
Особисте життя
Роуен нерідко жартує, що не любить давати інтерв'ю, оскільки журналісти незмінно ставлять йому запитання про особисте життя, яка, на жаль, не настільки багата на події, як життя його героя містера Біна. У молодості актор страждав від заїкання, особливо важко йому давалися слова на букву Б. З віком дефект мови ослаб, але Аткінсон раніше славиться нетовариським.
Деякий час зустрічався з актрисою Леслі Еш, але розлучився з нею. В кінці 80-х років він познайомився з гримером Санетрой Сестрі, яка працювала на телеканалі "BBC". Їхні стосунки розвивалися досить стрімко, і вже в 1990 році вони зіграли весілля. Спочатку досить скромно в тісному сімейному колі, а після провели грандіозну церемонію в самому центрі Лондона, куди запросили 80 осіб.
У шлюбі у пари народилися двоє дітей - дочка Лілі Грейс і син Бенджамін Олександр Себастьян. Дівчина пішла було по стопах батька і зіграла пару другорядних ролей в картинах Роуена, але в підсумку стала співачкою - виконує соул в лондонських клубах.
У 2013 році Роуен подав на розлучення і незабаром став з'являтися в компанії актриси Луїзи Форд, з якою познайомився роком раніше під час виступу в театрі "Вест-Енд" в спектаклі "Quartermaine's Terms". У 2015-му пішов офіційне розлучення з Санетрой, і менше ніж через місяць артист запросив Луїзу жити разом в заміському будинку. Чи стала Форд законною дружиною актора і як назвали сина, який народився в грудні 2017 року, хроніка замовчує.
Аткінсон має схильність до ексклюзивних автомобілів і гонок, у свій час писав статті для спеціалізованих журналів. У 2011-му Роуен дивом уникнув загибелі, розігнавшись на Mc Laren F1 вартістю £ 650 тис. До 240 миль / год і врізавшись в дерево.
Автопарк кінозірки складають BMW 328 і Aston Martin Virage, Rolls-Royce і Morris Traveller, гібридна Honda Civic і Mercedes-Benz 500E. Авто марки Aston Martin DB7 Vantage, яким керував герой в картині «Агент Джонні Інгліш», також належить виконавцю головної ролі.
Особистих акаунтів в соціальних мережах у Аткінсона немає, є парочка фанатських сторінок в «Інстаграме» і «Твіттері». Там розміщені фото самого Роуена, актора в образі містера Біна. Можливо, таке ігнорування Всесвітньої павутини пояснюється людський вседозволеністю і безкарністю, що порушують душевний спокій. Так, в 2016-м артист став жертвою жорстокого розіграшу: в «Фейсбуці» опублікували оголошення про його самогубство.
Заступати за знаменитість і спростовувати злий жарт довелося серйозного виданню The Sun. Втім, в біографії Аткінсона це не поодинокий випадок «смерті». На щастя, кожен раз - помилковий.
Роуен Аткінсон зараз
У 2018 році британський актор продовжив розповідь про суперагента Джонні Інгліш. І оскільки фільми цієї серії - пародія на популярний бойовик про Джеймса Бонда, руку до сценарію доклали автори бондіани Роберт Уейд і Ніл Первіс. Картина отримала назву «Агент Джонні Інгліш 3.0».
На цей раз агенту Інглішу з помічником, в ролі якого знявся Бен Міллер, належить запобігти глобальній інтернет-катастрофу. Прем'єр-міністра Великобританії, підозріло змахує на Терезу Мей, зіграла Емма Томпсон. За її особисте прохання агент, вже вийшов на заслужений відпочинок, повертається на службу, щоб допомогти колегам, тому що їхня таємниця особистості розкрита. На шляху героїв чекають неймовірні пригоди, небезпечні завдання і комічні ситуації, довічно переслідують невдалого майстра шпигунства
Зв'язок між кінострічками про агента 007 і його смішному двійнику «забезпечує» участь Ольги Куриленко, вже приміряє на себе образ дівчини Бонда в «Кванті милосердя».
фільмографія
- 1983-1989 - «Чорна гадюка»
- 1990-1995 - «Містер Бін» (серіал)
- 1994 - «Чотири весілля і одні похорони»
- 1997 - «Містер Бін»
- 2001 - «Щурячі перегони»
- 2003 - «Агент Джонні Інгліш»
- 2005 - «Мовчи в ганчірочку»
- 2007 - «Містер Бін на відпочинку»
- 2011 - «Агент Джонні Інгліш: Перезавантаження»
- 2016-2017 - «Мегре»
- 2018- Агент Джонні Інгліш 3.0 »