біографія
Олексій Пушков - потомствений дипломат, популярний телеведучий і яскравий представник російської політики. До думки цієї людини прислухаються в урядових колах і на Світовому економічному форумі в Давосі, в бюро Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), в стінах Гарварда і МДІМВ. Пушков - депутат Державної думи з повноваженнями члена Ради Федерації, автор ряду книг і лауреат премії «Влада № 4», яку вручають кращим політичним оглядачам. За Олексієм Костянтиновичем закріпилася слава не просто прихильника, а пропагандиста ідей президента Володимира Путіна і ярого патріота Росії.Дитинство і юність
Народився Пушков Олексій Костянтинович 10 серпня 1954 року в столиці Китаю. Його батько - радянський дипломат Костянтин Михайлович, а мати - викладач китайської мови Маргарита Володимирівна. Ранні роки майбутнього російського політолога і дипломата пройшли в Пекіні, але вчитися йому довелося вже в Москві, так як батька перевели на роботу в СРСР.
Олексій Костянтинович закінчив спецшколу з поглибленим вивченням французької мови. Від інших дітей відрізнявся тягою до навчання, у нього був талант до вивчення іноземних мов, що і визначило основний напрямок майбутньої діяльності.
Отримавши шкільну освіту, Олексій Пушков став студентом МДІМВ на факультеті міжнародних відносин. У молодості, після закінчення вузу, він поїхав до Женеви, де працював при представництві ООН. Потім політолог отримав ступінь магістра і в 1980-му став кандидатом історичних наук, викладав на кафедрі історії міжнародних відносин і зовнішньої політики.
У 1983 році Пушков поїхав до Праги, де влаштувався працювати до редакції міжнародного журналу «Проблеми миру і соціалізму», отримавши посаду старшого референта і редактора - консультанта видання. Через 5 років, повернувшись на батьківщину, Олексій Костянтинович став спічрайтером Михайла Горбачова. Він становив тексти промов для виступів першого і єдиного президента СРСР, так як вже тоді добре розбирався в політиці і міг зацікавити аудиторію цікавими і актуальними висловлюваннями.
Якщо про національність Пушкова немає точних відомостей, то питання з громадянством був знятий, коли дипломат отримав депутатський мандат. Його по закону вручають тільки власникам російського паспорта.
Журналістика
Після розпаду СРСР біографія Олексія Пушкова не змінила курс - політолог продовжив вести активну діяльність в галузі журналістики, ставши політичним оглядачем і заступником головного редактора тижневика «Московские новости». При цьому він курирував закордонні видання газети, в яких пізніше став шеф-редактором.У 1993 році кар'єрне зростання журналіста стрімко набрав обертів - він став членом редколегії журналу Foreign Policy, який видається Фондом Ендрю Карнегі за міжнародний мир і тоді ж увійшов до лав експертів Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Наступним етапом кар'єри Пушкова став російський телеканал ОРТ, де він спочатку зайняв посаду директора зі зв'язків з громадськістю, а пізніше очолив дирекцію міжнародних зв'язків. З 1995 по 1998 роки Олексій Костянтинович був заступником гендиректора Першого каналу, мовлення якого поширюється за межами Росії і охоплює практично весь світ.
У 1998 році дипломат став керівником і ведучим програми «Постскриптум з Олексієм Пушкова» на ТВЦ. У студії він брав відомих зарубіжних та російських політиків, діячів науки і культури. Випуски телеведучого відрізняє виваженість висновків і оцінок, компетентність експертів, точність аналізів і фактів, що зробило передачу широко популярною у вищу політичну еліту Росії і мільйонів телеглядачів.
В інтерв'ю Олексій сказав, що політикою з об'єктивних причин цікавився з молодості, а «Постскриптум» розглядає «як трамплін для майбутніх особистих проектів, які поведуть далі по щаблях політичного життя».
Три серії телепроекту Пушков присвятив висадці американців на Місяці. Творець програми сумнівається в існуванні цього факту як такого і задається питанням, де ж ті неймовірної потужності двигуни, які доставили на супутник Землі станцію, 400 т вантажу, а потім повернулися. У науковому середовищі ці випуски зазнали критики, деякі академіки і дослідники вважали, що представник політичної еліти проявляє неповагу до наукового світу і «представляє наше суспільство заздрісним і неосвіченим».
Олексій Пушков є автором понад 500 аналітичних і наукових статей на тему зовнішньої та внутрішньої політики Росії. Ці роботи знають у всьому світі, передруковують міжнародні видання. У 2018 році вийшла п'ята книга депутата - «Глобальні шахи. Російська партія », в якій автор виклав власне бачення ситуації в країні з початку 2000-х. Це час Пушков розцінює як період відновлення Росією загублених на світовій арені позицій, повернення статусу авторитетної держави, а також пояснює, чому така держава не можна ізолювати і примушувати.
політика
У 2011 році Олексій Пушков на офіційному рівні увійшов в світ великої політики. Спочатку його обрали депутатом Держдуми за списками партії «Єдина Росія», до лав якої дипломат, до слова, не вступав. Після цього він був призначений на посаду голови комітету з міжнародних справ Держдуми, а в 2012-му став віце-президентом і членом бюро ПАРЄ, очолив російську делегацію в Страсбурзі.
Досягнення Пушкова в політиці складно переоцінити - він має славу яскравим захисником інтересів своєї батьківщини на всіх політичних рівнях, має чітку позицію щодо України і Криму, за що в 2014 році був внесений до списку санкцій ЄС, Канади та Австралії.
У 2015 році парламентарій гордо і холоднокровно відреагував на резолюцію ПАРЄ про позбавлення російської сторони права голосу в асамблеї і заявив, що Росія залишить організацію до кінця року, тому що країні не потрібен такий діалог, який обмежує права РФ в гострих моментах.
З вересня 2016 року Олексій Костянтинович обіймає посаду сенатора. Представляє в Раді Федерації законодавчий орган державної влади Пермського краю.
Олексій Пушков перетворився в одну з найбільш медійних фігур і головного критика Заходу в російських ЗМІ. У 2019 новинні сайти цитували слова дипломата про виведення військ з Сирії та виборах в Молдові, про долю Курильських островів і північнокорейському лідерові Кім Чен Ина. Політик упевнений, що на тлі конфлікту в Венесуелі глава КНДР ніколи не відмовиться від ядерної зброї, а тиск на Ніколаса Мадуро - і зовсім спроба США здійснити державний переворот в латиноамериканській країні.
На сторінці в «Твіттері» Пушков пояснив, чому так старався Дональд Трамп, опираючись будівництва «Північного потоку - 2». Америці, як вважає Олексій Костянтинович, нікуди збувати дешевий сланцевий газ, а, поставляючи вуглеводні в Європу, США зайвий раз вкажуть країнам Євросоюзу на їх другорядність і залежність від заокеанського «великого брата». Ще одна причина полягає в тому, що при відсутності «СП-2» Росії доведеться «містити за рахунок транзиту приходить в занепад України».
У січні 2020 го Олексій Пушков за розпорядженням президента РФ був включений до складу робочої групи, яка займалася роботою над поправками до Конституції.
У лютому Олексій Костянтинович став гостем політичного ток-шоу «Право знати!», Яке веде Дмитро Куликов. Головною темою випуску була велика прес-конференція Володимира Путіна.
Особисте життя
Особисте життя Олексія Пушкова щаслива і стабільна. Ще в молодому віці він познайомився з дружиною Ніною, випускницею Щукінського театрального училища, ученицею Олександра Ширвіндта. Близько вважали союз дипломата і актриси мезальянсом, але Ніна не злякалася тиску, «жила за принципом" можна все "» і вважала, що весь світ, в тому числі коханий чоловік, належить їй.Через 2,5 року закохані зіграли весілля і з тих пір не розлучаються. Заради сім'ї дружина Пушкова залишила Вахтанговський театр, хоча встигла попрацювати сценаристом і продюсером на телебаченні. Тепер Ніна Пушкова супроводжує чоловіка у відрядженнях.
У 1977 році у подружжя народилася донька Дарина, інших дітей у них немає. Дівчина закінчила МДІМВ, говорить на 4 мовах, очолювала бюро телеканалу Russia Today, цілодобово транслює ексклюзивні матеріали з усього світу. Пізніше працювала на ВГТРК з Дмитром Кисельовим, чим займається зараз - невідомо, але ряд ЗМІ передбачає, що вона веде батьківську сторінку в «Твіттері». На 33-ту річницю весілля батьків Даша подарувала їм онуку.
Сім'я Олексія Пушкова любить подорожувати, побувала в десятках країн світу, які відвідувала як в рамках робочих поїздок політика, так і в форматі туристичних турне. Сам глава комітету Держдуми з міжнародних справ захоплюється спортом - займається тенісом, гірськими лижами і плаванням. Також Пушков колекціонує металеві чайники і глеки, поповнює зборів статуетками солдатиків в лицарських обладунках.
Пристрасть депутата і телепропагандистів до дорогих закордонних вояжів піддається осуду в Мережі. Опубліковано безліч статей, автори яких підозрюють політика в лицемірстві і нелюбові до батьківщини, оскільки близькі Пушкова нерідко публікують в соцмережах фото з іноземних курортів, супроводжувані захопленими коментарями.
Не залишається без уваги і фінансова сторона питання. Преса приписує Пушкова особняк на Рубльовському шосе, земельні ділянки та кілька квартир площею в сотні квадратних метрів. Сам депутат це не коментує.
В 2021 році Ніна Пушкова стала гостею передачі «Доля людини». Борис Корчевников торкнувся теми особистого життя актриси, і вона розповіла, як це - бути дружиною дипломата: «Дружина дипломата - це, в принципі, великої невидимий працю. Але в той же час він творчий. Я не можу сказати, що мені це було в тягар ».
Олексій Пушков зараз
На початку 2021 року Олексій Пушков виділив 3 головні проблеми, з якими треба було зіткнутися Росії в найближчому майбутньому. У список увійшли вакцинація від коронавируса, зміна влади в США і диктатура соціальних мереж. Головне завдання, на думку політика, яка стоїть перед владою, - поліпшення соціального становища росіян.
У лютому Олексій Костянтинович в своєму телеграм-каналі відреагував на слова американського президента Джо Байдена про те, що США ніколи не визнають Крим російським і будуть залучати Росію до відповідальності за агресію до України. «Весь світ знає, що Крим - це Росія. І від думки Байдена цей історичний факт не зміниться. І вже точно не Байдену вирішувати за два мільйони кримчан, в якій країні їм жити. Вони свій вибір зробили », - написав Пушков. А трохи пізніше сенатор розкритикував США за їх бажання ввести санкції проти Росії.
проекти
- Програма «Постскриптум» (канал ТВЦ)
Бібліографія
- «Путінські гойдалки»
- «Гросмейстери задзеркалля. Росія і світова геополітика »
- «Від Давосу до Куршевеля. Де вирішуються долі світу
- «Постскриптум. Чи допоможе Росії Путін? »
- «Глобальні шахи. Російська партія »