біографія
Олену Миколаєву російський глядач дізнався за фільмами «Дівчинка», «Поки цвіте папороть» і «Матусі», а також численних театральних постановок. Храм Мельпомени актриса обожнює, він не дає «заснути», змушує постійно вчитися і тримати тонус. Спеціально побудовою кар'єри Олена не займається.Колись ходила на всілякі тусовки, де можна було б завести корисні знайомства, але вмирала з нудьги.
«Так, розумом я розумію, що треба кудись рухатися, треба, щоб тебе знали не тільки режисери та продюсери, а якомога більше народу. Але в даний момент сил на це і бажання у мене немає. Я не чекаю і не ганяюся. Хочеться просто більше цікавої роботи. А прославитися не прагну. Коли обертаються, дізнаються і ... скажімо так, голосно реагують. Я в таких ситуаціях нерозумно себе почуваю. Відразу хочеться кудись втекти. Не уявляю, як з цим живуть "мегамедійние" люди ».Дитинство і юність
Олена народилася в Москві в родині, що любила творчість. Бабуся виконувала народні танці на аматорському рівні. Мати, професійна балерина і солістка хору імені П'ятницького, організувала танцювальний колектив, батько займав в ньому посаду директора. З 4 років дівчинка серйозно захоплювалася художньою гімнастикою і подавала великі надії в цьому виді спорту.
Але після 5 років тренувань за наполяганням бабусі Олену перевели в балетну школу Анатолія Борзова. Після того як вона продемонструвала високий потенціал, Олена потрапляє в знамениту танцювальну школу-студію Ігоря Моїсеєва, де виявилася наймолодшою ученицею. Подорослішавши, Миколаєва влилася в ансамбль Моїсеєва і колектив військовослужбовців «Небо Росії».
Закінчивши загальноосвітню школу і балетну студію, Олена подала документи в Школу-студію МХАТ, але не змогла пройти прослуховування. Наступного року дівчина вирішила вибрати інший знаменитий театральний вуз - ГИТИС. На цей раз вона успішно склала іспити і стала студенткою акторського відділення режисерського факультету, де її творчим керівником був Олег Кудряшов.
Під час навчання молода актриса грала в студентських спектаклях, завдяки чому була помічена керівництвом Державного театру націй, куди її запросили відразу після закінчення вузу. Там під керуванням народного артиста РФ Євгена Миронова Олена виступила в ряді яскравих постановок, з яких найбільше закарбувалися стали «Шведський сірник» і «Снігурі».
Фільми
Кінематографічна біографія актриси почалася в 2003 році. Дебютувати в кіно Олені вдалося практично відразу після того, як вона поповнила ряди студентів театрального інституту. Першою картиною стала романтична комедія «Історія весняного призову», що розповідає, як наречена у виконанні Карини Розумовської вирішує «врятувати» свого нареченого від армії шляхом спокушання воєнкома в особі Олександра Семчева.
В образі нареченого постав Сергій Лактюнькін. Миколаєву запросили відразу на головну роль подруги ключовий героїні. Ця легка історія не принесла широкої популярності. А ось в 2008 році після зйомок в соціальній драмі «Дівчинка» Олену Миколаєву помітили і глядачі, і кінокритики. Вона виконує роль московської школярки, якої волею долі вдається поглянути на свої забаганки і капризи з боку.
«Досить страшна історія, де для моєї героїні все починається з наркотиків і закінчується в'язницею. І в цьому фільмі для мене все було як по-справжньому, прямо на розрив грала ... Напевно, такі ролі мені і потрібні », - зізнавалася артистка в інтерв'ю.У цьому проекті вона не тільки зіграла, але і сама заспівала пісні «Ваги» і «Капкан», які звучать за кадром. На кінофестивалі «Дзеркало» імені Андрія Тарковського за цю роботу Миколаєва удостоєна спеціального призу президента фестивалю. Крім цього, Олена отримувала гори листів, в тому числі і з тюрем. У зонах, за словами актриси, взагалі влаштовували спеціальні перегляди. А шанувальник з Ізраїлю надіслав посилку з фініками, попросивши натомість фото з автографом.
Персонаж Настя з серіалу «Пером і шпагою» відсутня в однойменному романі Валентина Пікуля, за яким знімався фільм. Жваву дівчину, яка володіє мистецтвом фехтування і віддає перевагу чоловічі костюми, придумали спеціально для того, щоб вона склала компанію герою Антона Макарського.
Популярний актор і співак зіграв 2 ролі - чоловічу і жіночу. Працюючи над образом Анастасії, Миколаєва навчилася їздити верхи, стріляти з старовинної зброї. І за характером дівчата схожі: Олена в дитинстві була такою собі пацанятком, не любила ляльок і трохи що - лізла в бійку.
Про танцювальному минулому актриса пригадала, знімаючись в ролі подружки персонажа Павла Деревянко в комедії «Неваляшка». Героїня Ніколаєвої - балерина, дочка заможного бізнесмена, закохана в боксера-легковеса, який кинув виклик чемпіону світу.
Ще одна головна роль у Олени - у військовій драмі «Я повернусь». Фільм розповідав про переламані долі дочок академіка: одну викрадають в Німеччину, друга самовіддано трудиться лікарем, а третя і зовсім відрікається від родини. Екранними сестрами артистки стали Олена Подкаминская і Єлизавета Боярська.
Наступною помітною кінокартиною Ніколаєвої був шпигунський трилер «Фонограма пристрасті», в якому вона грає співробітницю приватного розшукового агентства. Ця дівчина несподівано для себе закохується в людину, за яким веде стеження шляхом прослуховування його розмов, причому закохується виключно за голосом.
Невідомо з якої причини, але режисер Микола Лебедєв при зведенні матеріалу вирішив замінити голос Олени, тому героїню переозвучив Світлана Іванова. Проте Миколаєва відзначена призом глядацьких симпатій на кінофестивалі «Сузір'я-2010».
Кінорежисери стали частіше висувати актрису на перший план. Головні ролі дісталися дівчині в кримінальній стрічці «шахраям-18» про протистояння ветерана спецназу і контрабандистів, в мелодрамі «Моя друга половина» про керівника рекламного агентства, розривається між дружиною і коханкою.
У комедії «квочка, або Неймовірні пригоди росіян в Панамі» Олена перетворилася в наречену, що вирішила відзначати весілля на Кубі. Головними героями фільму стають не молодята, а відстали від літака гості, яким довелося добиратися на торжество з пересадками і пригодами.
У драмі «Дві зими і три літа» сквoзь призму доль кількох поколінь глядачі спостерігають, як вимальовуються зміни в політиці, економіці, суспільних підвалинах країни з 1942 по 1972 роки. Жителів північної села, крім Ніколаєвої, зіграли Кирило Гребенщиков, Олександр Балуєв, Наталія Вдовіна, Поліна Кутепова.
У жовтні 2012 року почалася трансляція серіалу «Поки цвіте папороть», в якому Олена Ніколаєва з'явилася відразу в двох головних ролях - Олесі і її сестри-близнюка Поліни. Знімальна група позиціонувала стрічку як пригодницьку комедію з елементами фентезі. Зйомки підтримав некомерційний фонд «Народне кіно». Сюжет розповідає про московському журналіста, який за допомогою чарівного амулета перемістився на Гірський Алтай.
«Поки цвіте папороть» отримав позитивні відгуки телеглядачів. Після завершення показу почали ходити чутки про 2-му сезоні картини. В кінці 2012 року генеральний директор телеканалу СТС оголосив, що продовження можливе, а навесні 2013-го режисер і сценарист проекту Євген Бедарев підтвердив ці слова і розповів передплатникам інтернет-блогу, що вже пише новий сценарій і планує зйомки.
Сиквел назвали «Біловоддя. Таємниця загубленої країни », ось тільки з датою прем'єри не все зрозуміло. На одних сайтах говориться, що відзнято 12 серій і на екрани фільм вийде в жовтні 2019 року, на інших - що продовження не буде зовсім.
У 2013-му актриса виконала наскрізну роль в детективному серіалі «Метод Фрейда» про психолога, який допомагає поліції розкривати заплутані справи за допомогою психоаналізу. Олена Ніколаєва увійшла в основний акторський склад і зіграла Лідію Фадєєву, на момент початку дії колишню стажисткою, а пізніше почала працювати як слідчий слідчого управління. Об'єкта любовного інтересу Лідії представив Павло Прилучний, а головна роль психолога-консультанта дісталася Івану Охлобистін.
У січні 2015 року на екрани вийшла повнометражна мелодрама «Острова», в якій Олена Ніколаєва перевтілилася в боязку швачку Таню, яка мріє злітати на тропічні острови. В цьому ж році фільмографія актриси поповнилася мелодраматичним серіалом «Рік в Тоскані» з Глафірою Тарханової, Прохором Дубравина, Михайлом Пшеничним і Катериною Кузнєцової.
Незабаром актриса отримує головну роль, яка принесла особливу любов телеглядачів. У популярному телесеріалі «Матусі» Олена не тільки зіграла молоду маму маленької дочки Маші, а й читала закадровий текст.
Цікаво, що з трьох головних героїнь картини тільки Миколаєва в реальному житті на той момент виховувала дитину. Тому їй доводилося багато радити, як правильно і природно зображати персонажів партнерок по ситкому Олександрі Буличова і особливо Світлані Колпаковой, у якій за сценарієм троє дітей.
Комедійний проект полюбився глядачам, тому на початку 2016 року керівництво телеканалу продовжило серіал на 2-й сезон, який вийшов у вересні. На цей раз героїня актриси знаходить коханку чоловіка і намагається вирішити сімейні проблеми. Ще до початку трансляції 2-го сезону офіційно анонсували третій. Прем'єра третього і, як заявив телеканал, останнього сезону «матусь» пройшла в лютому 2017 року.
Потім Миколаєву задіяли ще в декількох мелодрамах. З Олексієм Макаровим, Наталією Антонової та Микитою Салопін вона зіграла в міні-серіалі «І в горі, і в радості» про заплутаній історії взаємин сімей двох братів. У фільмі «Манекенщица» приміряла образ однієї з красунь подіуму часів СРСР. З Романом Полянським і Олексієм Горбуновим знялася в музичній стрічці «Альошкіна любов» про забутому ансамблі, які сподіваються повернути колишню славу.
Ще одна роль другого плану - Тамари - у актриси в кримінальному трилері «непідсудні». Серіал розповідає про хвацько закручених корупційних схемах і змовах серед можновладців, а також про людей, які борються з таким станом справ.
Особисте життя
Актриса щаслива в особистому житті. Після закінчення ГІТІСу Олена разом з матір'ю відпочивала на курорті, де зустріла майбутнього чоловіка Костянтина Парфьонова. Чоловік не пов'язаний з шоу-бізнесом і не любить галасу, пов'язаної з популярністю дружини. У Олени та Костянтина є син Артемій 2009 року народження і дочка Вероніка, яка молодша за брата на 3 роки.Миколаєва любить великогабаритні автомобілі, особливо позашляховики. Також актриса захоплюється квітникарством, а після народження дітей стала частіше займатися рукоділлям. У вільний час відправляється на шопінг, в стрілецький клуб, взимку катається на сноуборді.
Всупереч поширеним чуткам, Олена не має ніякого відношення до знаменитому співакові і композитору Ігорю Ніколаєву. Насправді актриса є повною тезкою першої дружини знаменитого музиканта.
Від імені Олени зареєстрований акаунт в «Інстаграме». Контент сторінки здебільшого ділової: серед фотографій з колегами, зі зйомок і офіційних заходів зустрічається лише пара знімків жінки в купальнику або на відпочинку.
Актриса дотримується декількох табу - не грати в «оголених», чи не плавати в холодній воді (після зйомок в «Історії весняного призову», коли довелося годинами перебувати в Оке, вона сильно захворіла). Стрижка наголо або експерименти з фігурою (при зростанні в 168 см Миколаєва важить трохи більше 50 кг) - зараз вже не варіант. Але тут все залежить від режисера або ролі.
Олена Ніколаєва зараз
Мелодрама «Весілля і розлучення», в якій Олена Ніколаєва, Антон Хабаров і Антон Денисенко виконали головні ролі, увійшла в програму першого російського фестивалю серіалів «Пілот». Герої картини - збирається заміж власниця агентства по організації торжеств і переконаний холостяк, адвокат з розлучень.
Молодих людей зводить разом випадок, і це знайомство змушує дівчину сумніватися в правильності зробленого вибору, а чоловіка - у власних принципах «вічної свободи».
На сцені Театру націй актриса з однокурсниками Артемом Тульчинським і Наталією Ноздріну представила спектакль «Коханки» за романом лауреата Нобелівської премії з літератури Ельфріди Єлінек. Персонаж Ніколаєвої - працівниця швейної фабрики, яка займається пошуками підходящого кандидата в чоловіки, з яким не довелося б думати про завтрашній день.
фільмографія
- 2007 - «Неваляшка»
- 2007 - «Пером і шпагою»
- 2008 - «Дівчинка»
- 2009 - «Фонограма пристрасті»
- 2012 - «Моя друга половинка»
- 2012 - «квочка, або Неймовірні пригоди росіян в Панамі»
- 2012 - «Поки цвіте папороть»
- 2012 - «Метод Фрейда»
- 2013 - «Острова»
- 2014 року - «Дві зими і три літа»
- 2014 року - «Рік в Тоскані»
- 2015 - «Альошкіна любов»
- 2015-2017 - «Матусі»
- 2019 - «Весілля і розлучення»