Євген Міллер - фото, біографія, особисте життя, новини, фільми 2021

Anonim

біографія

Євген Міллер - актор російського театру і кіно, зірка якого запалилася на російському кінонебосхилі в середині 2000-х років. З тих пір скарбничка артиста поповнилася безліччю різнопланових образів як в кіно і на телебаченні, так і на провідних столичних театральних сценах. Завдяки таланту Міллеру вдалося потрапити в ряд кращих акторів вітчизняного кінематографа і зайняти там власну нішу.

Дитинство і юність

Євген народився 17 лютого 1978 року. Дитинство і юність пройшли в Новосибірську. Мама Євгена - акушер-гінеколог, батько працює в комітеті культури. За освітою Володимир Міллер - інженер, але любов до літератури і театру привела його згодом в гуманітарну сферу. У сім'ї виховувалася ще сестра Євгенія.

З дитячих років батько привчав сина до того, що талановитій людині простіше в житті, тому що він вміє спілкуватися. У школі Міллер грав в команді КВН, так як любив «кривлятися», і за прикладом старшої сестри захоплювався іноземними мовами. У випускному класі перед юнаком постав вибір: вивчати лінгвістику або поступати на акторський факультет. Міллер вибрав акторську професію і, як показав час, не помилився.

Євген Міллер вступив до РАТІ (колишній ГИТИС), на курс Теплякова-Кайдалова, і переїхав до Москви. Вчитися було нелегко, але юнак згадував матір, яка завжди була зразком стриманості, терплячості і концентрації уваги. У 1999 році Міллер успішно закінчив РАТІ.

театр

Відразу після закінчення театрального інституту Євген повернувся до Новосибірська і влаштувався в молодіжний театр «Глобус». Тут артист служив протягом 6 років.

У 2005 році Євгенія Міллера запросили в спектакль «Скажені гроші», який ставив Театр ім. Н. В. Гоголя. Так відбувся дебют Євгена на столичній театральній сцені. Незважаючи на це, відносини з новосибірськими колегами актор підтримує донині. Коли московський театр гастролює по Росії і буває в Новосибірську, Міллер обов'язково приходить на спектаклі «Глобуса».

Навесні 2007 року Євген Міллер перейшов в театр Олега Табакова. У «Табакерка» актор зіграв кращі театральні ролі. Міллер задіяний у виставах «Старший син», «Батьки і діти», «Одруження Белугина», «Процес». До приходу в «Табакерку» у Міллера вже були багатий досвід і акторська школа, тому артист міг собі дозволити вибирати театральні ролі.

У 2002 році, на старті творчої біографії, Євген Міллер отримав престижну театральну премію «Парадиз» за антрепризу «Старший син».

Фільми

Перша роль у кіно була крихітною. Всього кілька секунд тривала сцена, в якій героя Міллера вбивали на снігу вилами, а й цього артист був радий. Щодня, крім роботи в театрі, він намотував на метро по 4 години, щоб доставити персональні фото в різні акторські агентства і картотеки.

Цікавою виявилася робота артиста в комедії Алли Сурикової «Людина з бульвару КапуциноК» про Маші (Марія Миронова), внучці героя фільму «Людина з бульвару Капуцинів». Партнерами актора по робочому майданчику стали також Єлизавета Боярська та Олексій Булдаков.

Через деякий час на екрани вийшов серіал «Людмила Гурченко», в якому актор зіграв четвертого чоловіка артистки Вадима Орлова. У фільмі ім'я обранця змінено, тому що четвертим чоловіком Гурченко був Йосип Кобзон. Ще однією значущою роботою року стала для Міллера головна роль в мелодрамі «Подвійна суцільна", де він перевтілився в одного з чоловіків героїні Анни (Євгенія Добровольська).

У 2015 році закінчилися зйомки багатосерійного фільму «Ленінград-46», в якому Євген Міллер зіграв роль начальника відділу по боротьбі зі злочинністю Юрія Реброва. Зовнішні дані, зростання (175 см) і вага актора дозволяють йому легко перевтілюватися в правоохоронців. Він каже, що раніше не любив Санкт-Петербург, тому що постійно простигав і хворів в цьому місті, перебував в депресивному стані. Але під час зйомок Євген почав жити цим містом.

На телеекранах часто з'являється ще один актор зі схожим прізвищем Дмитро Міллер (серіали «Скліфосовський», «Світлофор»). Глядачі задаються питанням, чи є артисти братами. Як стверджують таблоїди, вони тільки однофамільці, спорідненості між ними немає.

Особисте життя

У молодості, будучи актором новосибірського театру «Глобус», Євген познайомився з дівчиною Оленою, яка відвідувала створену при театральному колективі студію пластики. Незабаром молоді стали жити разом. Особисте життя пари складалася непросто - на протязі 10 років Міллер і його обраниця то сходилися, то розходилися. В результаті відносини вичерпали себе. Пізніше дівчина вийшла заміж повторно, народила дітей. У Євгена теж з'явилася нова муза - актриса Юлія Ковальова. Вона стала другою дружиною артиста. Але і цей шлюб виявився недовговічним.

У 2015 році в житті Міллера з'явилася нова пасія - дівчина на ім'я Катерина. Вона більш ніж на 10 років молодший за виконавця, за освітою філолог, а пізніше провчилася на бортпровідницю. Катя стала третьою дружиною актора, весною 2019 року подарувала йому сина. Хлопчика назвали Михайлом. Поки на сторінці Міллера в «Інстаграме» з'являються тільки його фото з коляскою. Шанувальники сподіваються, що незабаром актор покаже свого підрослого спадкоємця.

За словами Євгена, він дуже дорожить сім'єю, в своїй дружині цінує перш за все вміння слухати і правильно вибудовувати діалог.

Євген Міллер зараз

Зараз актор знаходиться на підйомі. Батьківство позитивним чином вплинуло на професійну діяльність Євгена. До моменту народження сина Міллер готувався до виходу двох вистав, в яких зіграв головних героїв, - до постановки «Лавка» в «Табакерка» і прем'єрі «Російська війна Пектораліса», поставленої Сергієм Пускепаліс.

Також на екрани вийшли чергова частина «Динозавра», серіал «Сезон дощів», а також іронічний детектив «Герой за викликом». В останній картині герой Міллера, смертельно хворий невдаха, стає помічником слідчого комітету по затриманню небезпечних злочинців.

фільмографія

  • 2005 - «Ад'ютанти любові»
  • 2006 - «Тюрма особливого призначення»
  • 2009 - «Людина з бульвару Капуцинів»
  • 2010 - «Назад в СРСР»
  • 2010 - «Заметіль»
  • 2011 - «Ялта-45»
  • 2012 - «Осінній лист»
  • 2013 - «Балабол»
  • 2014 року - «Ленінград 46»
  • 2015 - «Людмила Гурченко»
  • 2015 - «Подвійна суцільна"
  • 2016 - «Наше щасливе завтра»
  • 2017 - «Крила імперії»
  • 2017 - «Подвійна суцільна"
  • 2018 - «Динозавр»

Читати далі