біографія
Сергій Макаров - радянський хокеїст, правий крайній нападаючий, який виступав за клуби «Трактор» і «ЦСКА», а також пограв на льодових майданчиках США, Канади та Швейцарії. До сих пір є рекордсменом за забитими шайб серед радянських і російських хокеїстів. На рахунку Макарова - 714 шайб.
Сергій народився і виріс в Челябінську. Батько хлопчика Михайло Андрійович переїхав на Урал з Білорусії, батьки матері Євдокії Іванівни бігли до Челябінська після революції з Санкт-Петербурга. Два старших брата Юрій та Микола першими захопилися хокеєм, за ними потягнувся і Сергій.
У дитячій команді Макаров грав захисника, а в нападника перекваліфікувався набагато пізніше. Те, що в групі всі гравці були старше Сергія, позитивно позначилося на розвитку спортивної хватки Макарова, та й технічні навички хлопчик намагався вдосконалювати, щоб не відставати від колективу.
Після школи Макаров вступив в Челябінський інститут фізкультури, який закінчив в 1981 році. Якраз під час навчання у вузі хокеїста запросили у доросле команду «Трактор» з Челябінська. Клуб очолив московський тренер Анатолій Кострюков і став наводити найжорстокішу дисципліну.
У першому сезоні Сергій грав трохи і все ще на позиції захисника. А ось з другого року тренер перевів Макарова в напад, і молодий хокеїст виправдав надії, забиваючи в кожній другій грі. Ще через рік три брати одночасно потрапили в збірну СРСР.
Спорт
У 1978 році Сергія Макарова закликали до збройних сил. Але для спортсменів, тим більш високого рівня, служба в армії зазвичай проходила у вигляді гри за армійську команду. Так сталося і з челябінським хокеїстом - Сергія «закликав» московський ЦСКА, в якому Макаров затримався до 1989 року. Спортсмен виправдав тренерські очікування: в 1979 році на першості світу став найкращим нападником турніру. Фото молодого хокеїста стали потрапляти на перші сторінки спортивних видань, в тому числі і зарубіжних.
Протягом 80-х років Сергій виступав у складі п'ятірки Ігоря Ларіонова, куди входили також Володимир Крутов (нападник), В'ячеслав Фетисов і Олексій Касатонов (захисники). Зібрав разом гравців тренер Віктор Тихонов. Хокеїсти продовжили традицію, яка зародилася в СРСР ще в 50-і роки. Дебют п'ятірки відбувся в 1981 році на Кубку Канади, результат в 22 очка, набраних за сім ігор, дозволив СРСР стати лідером турніру. Радянська команда виграла у канадській з рахунком 8: 1.
Попередніми лідерами хокейної збірної були Борис Михайлов, Валерій Харламов і Володимир Петров, після п'ятірки естафету перейняли Могильний - Федоров - Буре. Протягом трьох років поспіль Макаров визнавався кращим бомбардиром збірної, що до цього вдавалося лише Анатолію Фірсову. У 1986 році вся п'ятірка потрапила команду All Stars. У другій половині 80-х Макаров займав пост капітана ЦСКА і збірної СРСР.
У 1989 році Сергій перебрався до Канади, де почав грати за клуб НХЛ «Калгарі Флеймз». Почався новий етап в спортивній кар'єрі Макарова, не менше зоряний, ніж радянський. Після чотирьох років вдалих виступів Сергій перейшов в американський «Сан-Хосе Шаркс». Закінчував кар'єру хокеїст в «Даллас Старз», перед цим недовго погравши за швейцарський клуб «Фрібур-Готтерон». На північноамериканських майданчиках Макаров провів 450 матчів, в яких забив 150 голів.
Сергій став володарем поки не побитого рекорду: з числа радянських і російських хокеїстів за кар'єру Макаров забив найбільшу кількість голів - цілих 714 раз шайба після удару Макарова виявлялася в сітці воріт. Крім того, хокеїст входить до символічної збірної 20-го століття на думку Міжнародної федерації хокею, де, крім Сергія, п'ять зірок світового хокею, три з яких - росіяни.
Особисте життя
Перший раз Сергій Макаров одружився в 18 років. Обраницею спортсмена стала дівчина на ім'я Віра, з якою Макаров зустрічався з юнацтва. Через рік у подружжя народився син Артем. Але пізніше у хокеїста стався роман з іншою жінкою на ім'я Олена. Макаров оформив розлучення, а незабаром виїхав грати в США.
Там Сергій одружився на Мері, яка працювала білетерка на стадіоні в Калгарі. У подружжя народилися син Ніколас і дочка Кетрін. Але і цей шлюб не виявився довгим.
Після закінчення кар'єри спортсмен дізнався, що Олена в Росії ще в кінці 80-х народила сина. Хокеїст повернувся в Росію, одружився на матері другої дитини і з тих пір живе з Оленою в Москві.
Сергій Макаров допомагає розвитку дитячого спорту в рідному Челябінську, де разом зі старшим братом в 2005 році організував хокейну школу для обдарованих хлопчиків. Також Макаров очолює Агентство фізкультурно-спортивних заходів при Держкомспорт Росії, в якому займається організацією змагань російських спортсменів за кордоном.
У 2015 році Сергій Макаров звернувся в медичну організацію за допомогою - спортсмен відчув сильні болі в нозі. На обстеженні в вені був виявлений флотірующій тромб, який в будь-який момент міг привести до закупорки кровоносних судин, а також до зупинки серця. Спортсмена поклали в реанімацію. Після отримання необхідних медичних процедур Макаров повернувся додому.
Сергій Макаров зараз
У 2016 році ім'я Сергія Макарова було внесено до Зали Слави гравців НХЛ, який знаходиться в столиці Канади. Макаров став сьомим росіянином, удостоєним такої честі, після Владислава Третяка, Валерія Харламова, В'ячеслава Фетисова, Ігоря Ларіонова, Павла Буре і Сергія Федорова.
Зараз Сергій Макаров в рамках підтримки юнацького спорту відвідав домашній матч Азіатської хокейної ліги, який проходив на острові Сахалін. Макаров гідно оцінив гру російської острівної команди, яка не поступалася за майстерністю японським опонентам.
Нагороди та досягнення
- 1984 і 1988 - Чемпіон Олімпійських ігор
- 1980 - Володар срібних медалей Олімпійських ігор
- 1978, 1979, 1981, 1982, 1983, 1986, 1989 і 1990 - Чемпіон світу
- 1977-89 - Чемпіон СРСР
- 1979 і 1988 - Володар Кубка СРСР
- 1979 - Володар Кубка Виклику
- 1981 - Володар Кубка Канади
- 1990 - Колдер Меморіал Трофі
- 1978 - Медаль «За трудову доблесть»
- 1981 - Орден Дружби народів
- 1984, 1988 - два Ордена Трудового Червоного Прапора
- 2011 - Орден Пошани