біографія
Надія Савченко - відома на весь світ як «VIP-ув'язнена» російської в'язниці українська льотчиця, яка згодом посіла пост народного депутата України. Образ «амазонки в джунглях» сучасної України отримав неоднозначні характеристики. Одним Савченко здається Жанною Д'арк, яка стала заручницею загострених українсько-російських відносин. Інші ж бачать в льотчиці «мужика в спідниці», для якого війна краще, ніж любов, а смерть краще, ніж життя.
Народилася Савченко Надія Вікторівна 11 травня 1981 року в столиці України в родині інженера сільськогосподарської техніки. Батьки працювали в колгоспі і важкою працею заробляли на життя. Майбутня льотчиця стала першим, але пізньою дитиною - мама народила дівчинку в 43 роки. Через два роки в родині Савченко народилася молодша дочка Віра, яка стала архітектором і веде типовий для дівчини спосіб життя, на відміну від сестри.
З дитинства в Савченко був присутній «націоналістичний» характер. Дівчинка навчалася в єдиною в районі проживання українській школі, так як навідріз відмовилася ходити в російськомовну. За шкільною партою і з однолітками спілкувалася тільки українською мовою, хоча добре знала і розуміла російську. У школі не відзначилася особливими заслугами і проступками, хоча мала досить хлоп'ячий впертий характер.
Після школи Савченко надійшла до Всеукраїнського коледж стилю та візажу, де отримала професію модельєра-дизайнера. Потім вступила до Київського національного університету на журфак. Але в цей момент зрозуміла, що це не її напрямок, і твердо вирішила стати льотчицею, причому бойових літаків. Тоді Савченко кинула вуз і за контрактом пішла в армію, куди дівчину взяли спочатку радисткою, а потім перевели в десантниці.
У 2004 році Надія з власної волі потрапила в миротворчий контингент від України в Іраку. Там протягом двох років служила стрільцем, що стало першим «бойовим хрещенням» Надії. Після повернення на батьківщину Савченко спробувала вступити до Харківського університету повітряних сил, звідки дівчину двічі відраховували за профнепридатність. У 2009 році студентці все ж вдалося отримати диплом штурмана і стати першою і єдиною в Україні жінкою-льотчицею.
Після закінчення вузу Савченко потрапила в спецполк армійської авіації у Львівській області, де дівчину на практиці навчили керувати фронтовим бомбардувальником Су-24, після чого Надія освоїла вертоліт Мі-24. За час служби льотчиця здійснила 45 стрибків з парашутом і провела 170 годин в небі.
Участь в конфлікті на Донбасі
Після п'яти років служби в українській армії Надія Савченко кілька разів поривалася добровольцем-миротворцем в Африку, але туди не пропускали влади країни. У 2014 році мрія брати участь в цьому збройному конфлікті збулася на батьківщині - на південному сході країни українська влада ввела антитерористичну операцію проти жителів Донбасу, які на референдумі висловили невдоволення новою владою, що з'явилася в Україні після держперевороту.
Тоді Надія нібито написала рапорт про звільнення з лав Збройних Сил України та пішла добровольцем в батальйон «Айдар», що підкоряється Міноборони України. Серед айдаровцев льотчиця отримала позивний «Куля». Щодо обов'язків у складі «Айдара» є мало достовірних фактів - російська сторона стверджує, що Савченко була навідниця і брала участь в організації вбивства людей, Савченко же запевняє, що займалася навчанням товаришів по службі.
У цей період біографія Надії Савченко набула неочікуваного повороту. Дівчина потрапила в полон до бійців сил ополчення самопроголошеної ЛНР під Луганськом під час спецоперації по ліквідації «Айдара», звідки вдалося втекти. З цього моменту почалися справжні «пригоди» Савченко, з яких складно визначити точні факти.
політика
У велику політику Надія Савченко потрапила після того, як була взята під варту в Росії за незаконний перетин кордону. У липні 2014 року льотчиці було висунуто звинувачення в пособництві в організації вбивства двох російських журналістів під Луганськом.
Цей арешт став для Савченко «ключем» до слави - лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко стала ініціатором депутатської кар'єри льотчиці, яку на Раді партії без присутності Надії взяли в свої ряди і зробили «№1» в передвиборному списку.
У грудні 2014 року, поки в Росії проводилося активне слідство у Савченко, а сама льотчиця перебувала під арештом в СІЗО, її як нардепа включили в список постійної української делегації в ПАРЄ.
Суд і звільнення
Слідство у кримінальній справі проти Надії Савченко тривало майже два роки і тільки 22 березня 2016 року суд засудив українську льотчицю до 22-х років колонії загального режиму за вбивство журналістів ВГТРК під Луганськом. Світова реакція на вирок Савченко була в стилі загального ставлення Заходу до Росії - європейські лідери рішення суду назвали «політичним» і зажадали негайно звільнити льотчицю.
Власну так звану силу волі в цій справі Надія Вікторівна підкріплювала стала вже «модною» серед ув'язнених безстроковим голодуванням, вимагаючи звільнення з в'язниці. За станом здоров'я льотчиці стежив увесь світ, не перестаючи ставити РФ ультиматуми і вимоги.
25 травня 2016 року російський глава Володимир Путін все ж підписав указ про помилування Савченко, і в той же день дівчина була відправлена в Україну. Після повернення на батьківщину через кілька днів Надія приступила до роботи в ВР, де буквально за перший тиждень встигла відзначитися вельми епатажною поведінкою і діями.
Прес-конференція та виступи депутата Савченко в Раді насичені нецензурною лексикою і гучними звинуваченнями роботи парламентарів. Журналісти сайту NewsOne навіть створили 20-секундний відеокліп під назвою «Складні політичні події простими словами», в якому представили ємні виступу Надії Савченко з приводу політичної ситуації в Україні. Проте льотчиця обіцяє позбутися власної «неосвіченості», навчитися розмовляти і бути культурною.
У 2016 році Савченко заявила про те, що створює власний фонд і починає самостійну політичну кар'єру. В кінці року Надія ініціювала відкриття опозиційної партії «Руна», але незабаром вийшла звідти через ідеологічні розбіжності з іншими учасниками.
В цей же час льотчиця самостійно зустрілася з лідерами ДНР і ЛНР Олександром Захарченко та Ігорем теслярські, з якими обговорювала питання обміну військовополонених. Цей вчинок обурив український уряд, так як керівники самопроголошених республік визнані бойовиками. Службою безпеки було проведено розслідування, після чого Савченко була виключена з української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи і з партії «Батьківщина». Але депутат не відмовилася від власної думки, що «навіть з бойовиками потрібно вміти домовлятися».
Особисте життя
Особисте життя Савченко далеко не відповідає образу романтичної жінки-воїна. За твердженнями Надії, дівчина любить «тільки Україну» і ніколи не мріяла стати дружиною і матір'ю, тому поруч з льотчицею ніколи не було хлопця. Савченко вважає, що одні народжені, щоб давати життя, а інші - щоб віддавати, що, власне, і вибрала висхідна політична зірка України.
Через аскетичного способу життя Савченко зараховували до представників нетрадиційної орієнтації. На ці припущення Надія відповіла, що чекає справжнього сильного чоловіка, здатного на вчинки, в тому числі і на «порятунок України», але поки таких не зустрічала.
Пройшовши досить «тернистий шлях» до слави, жінка як і раніше має намір «захищати» країну від «агресора» і навіть готова стати президентом України, якщо того захоче народ. При цьому в планах Савченко не присутній материнства, яке не дозволить виконати заповітну мрію, яка полягає в сьогоденні бойовому польоті.
У 2015 році український глава присвоїв Савченко звання «Герой України», так як останні два роки ця жінка для багатьох є символом перемоги країни в ситуації, що склалася на Донбасі. У 2016 році, після повернення Надії на батьківщину з російської в'язниці, Порошенко особисто вручив льотчиці «Золоту Зірку Героя України».
Надії не чужі й прості людські радості. Великий резонанс в суспільстві викликав ролик, на якому Савченко була відображена танцюючою під трек Вєрки Сердючки «Дольче Габбана» на святкуванні ювілею українського телеведучого Дмитра Гордона в готелі «Прем'єр Палац». Відео та фото з заходу зібрали безліч переглядів.
Надія Савченко зараз
На початку 2017 року Надія Савченко відмовилася від повноважень депутатської недоторканності. Після цього дівчина вирушила до Донецька з гуманітарною допомогою військовополоненим з АТО. Навесні очолила політичну партію «Наступ», яка стала називатися «Громадська платформа Надії Савченко». Влітку 2017 року Надія Савченко офіційно заявила про готовність стати кандидатом в президенти на виборах 2019 року.
Надія Савченко займалася обмін військовополоненими в рамках мінських домовленостей - «всіх на всіх».
У 2018 році Надія Савченко продовжувала шокувати електорат і колег прямолінійними висловами. На початку січня пригрозила чиновникам, які прийшли до влади кривавими методами, швидкої розплатою. Без торжества справедливості в Україні розвитку країни Надія Савченко не чекає.
У березні 2018 року Савченко потрапила в опалу на батьківщині. 23 березня жінка була арештована судом до 20 травня після звинувачення в підготовці держперевороту і теракту в будівлі парламенту України. Згідно із законодавством, Савченко загрожує термін від п'яти років до довічного позбавлення волі.
Відразу після арешту Надія Савченко оголосила голодування.