біографія
Галина Стаханова - радянська і російська актриса, яка без спеціальної освіти зуміла стати справжньою королевою епізоду. На рахунку артистки більше 180 ролей в кіно, робота з режисерами Марком Захаровим, Романом Віктюком. Єдина головна роль дісталася актрисі в фільмі-спогаді Євгена Євтушенка «Дитячий сад».
Майбутня актриса народилася 12 жовтня 1940 року в Москві. Дитинство Галини довелося на важкі воєнні роки. Під час війни сім'ю дівчинки евакуювали в Алма-Ату - той період життя Галина пам'ятає уривками. У пам'яті залишився крик мами, коли дівчинка перебралася за вікно третього поверху і дивом залишилася неушкодженою. Після того випадку у матері почався нервовий тик.
У важкий час з сім'ї пішов батько - у Галини тоді тільки народився молодший брат. Незабаром не стало і бабусі, яка померла від голоду. Після війни мати Галини з дітьми повернулася в Москву, сім'я оселилася на Мохової, але ще одне лихо стояло вже на порозі - братик отруївся відбілювачем.
Незважаючи на схожість прізвища Галини та Олексія Стаханова - передовика вугільної промисловості, вони не є родичами, а тільки однофамільці.
Стаханова вчилася в школі робітничої молоді і працювала телефоністкою. Паралельно з основним навчанням Галина відвідувала хореографічну студію, грала в драмгуртку. У виставі «Муха-цокотуха» Галина перевтілювалася в бабусю Бджолу.
Мати Стаханова працювала на кількох роботах одночасно: підмітала подвір'я, брала додому прання, забиралася в квартирах. Жінка допомагала по господарству актрисі Вірі Пашенної, яка першою прослухала Галину. Дівчина прочитала актрисі монолог Катерини з «Грози» Олександра Островського. Пашенна похвалила Стаханову, зазначивши талант абітурієнтки, але вступати до театрального відмовила: мовляв, конкурс великий.
Галина марила сценою, але в власні можливості не вірила. У різний час Стаханова працювала ученицею гримера, очолювала відділ постачання в ГІТІСі, була костюмером в Будинку культури. Одного разу на «Мосфільмі» Галина поспілкувалася з Наталею Гундарєвої. Та теж відзначила талант Стаханова, але сказала, що в 25 років вступати до театрального інституту вже пізно.
Тоді Галина прийшла в студентський театр МГУ, який складався з непрофесійних акторів, але керував процесом початківець Марк Захаров. І навіть в самодіяльний театр вишикувалася черга на прослуховування. Але Галина потрапила в акторський склад трупи. Першу дорослу роль актриса зіграла в постановці «Хочу бути чесним».
Правда, акторський розквіт Галини Стаханова в театрі припав на період режисера Романа Віктюка. Режисер розкрив індивідуальність Стаханова, у майстра артистка з'являлася в постановках «Чинзано», «День народження Смирнова», «Запах легкої засмаги». У п'єсі Людмили Петрушевської «Уроки музики» Стаханова настільки органічно перевтілилася в героїню Груню, що глядачі плакали на показах.
Фільми
Галина Стаханова пізно прийшла в кіно, коли у колег кар'єра вже відбулася, але це не завадило артистці стати улюбленицею мільйонів глядачів.
У кіно актриса потрапила випадково - в одному зі спектаклів Стаханову побачив Євген Євтушенко. Поета підкорила неординарна зовнішність Галини і гра. Літератор запросив Галину Стаханову на роль своєї бабусі у фільмі «Дитячий сад». Її кандидатуру довго не хотів стверджувати худрада, але Євтушенко відстояв актрису. Це було, коли Стаханова виповнилося 43 роки.
Роль бабусі головного героя стала єдиною головною роллю артистки за всю її творчу біографію. Актриса настільки органічно перетворилася в героїню, що абсолютно не потребувала підказках режисера, як зазначив потім поет. Фільм увійшов до позаконкурсної програми Венеціанського кінофестивалю, гру Галини Стаханова зазначив культовий італійський режисер Мікеланджело Антоніоні.
Далі були зйомки в картині «Довга пам'ять» Романа Віктюка, у фільмі Тамари Павлюченко «Ми веземо з собою кота», де Стаханова постала в образі лікарняному няні Паші, яка доглядає за дітьми, хворіють на ДЦП. Артистка з'явилася також в кінофільмі Миколи Досталя «Шура і Просвирняк», черговому творінні Євгена Євтушенка «Похорон Сталіна», мелодраматичної картині Володимира Нахабцева «Слід дощу».
Галині пропонували епізодичні ролі, але у виконанні Стаханова вони ставали такими, що запам'ятовуються. При цьому основну роботу старшого контролера в ДС «Лужники» Галина не кидала. Колеги ставилися до акторської діяльності Стаханова з недовірою.
В кінці 90-х актриса пережила важкий період: пропозицій від режисерів не було, з роботи скоротили, а в 1998 році не стало мами. Галина Костянтинівна не впадайте у відчай - ходила по агентствам і залишала фото. Терпіння і цілеспрямованість виявилися винагороджені: Стаханову почали запрошувати на ролі нянечок, прибиральниць, вахтерка, бабусь.
З початку 2000-х Галина Стаханова знімалася в серіалах, в тому числі «Таксистка», «Ранетки», «Щасливі разом». У 2004 році актриса засвітилася в блокбастері Тимура Бекмамбетова «Нічний дозор», через три роки кандидатуру Стаханова затвердили на епізодичну роль старої ткалі в драмі Андрія Кончаловського «Глянець». В кінці 2000-х Стаханова стала учасницею рейтингових серіалів «Універ», «Вороніни», «Кремлівські курсанти».
З 2010 року актриса знімалася у всіх частинах комедії «Ялинки», де перевтілювалася в героїню бабу Маню. Помітною роллю Галини виявився образ Ніни Іванівни Смирнової, бабусі головного героя Вані (Олександр Якін) у другому сезоні серіалу «Вісімдесяті». Спробувала себе артистка і в містичній мелодрамі «Чорна мітка». Серед рейтингових проектів, в яких з'являлася актриса - молодіжний ситком «Деффчонкі» і комедійний серіал «Кухня». Співпрацювати артистка і з російськими музикантами, знявшись в кліпах Гаріка Сукачова і групи «Секрет».
Особисте життя
Галина Стаханова веде скромний спосіб життя, живе в невеликій квартирі на околиці Москви, в побуті артистка невибаглива, а в спілкуванні доброзичлива.
Заміжня актриса ніколи не була, каже, що зустріти кохання всього життя не вийшло. Романи, звичайно, траплялися. У 60-х за Галиною Стаханова доглядав Ролан Биков - в той час він уже був відомий. Молоді люди познайомилися в студентському театрі МГУ, куди Ролан іноді забігав по старій пам'яті. Галина каже, що доглядав артист красиво: читав вірші, проводжав. Було в ньому щось незриме чарівність, яке чіпляє жінок за живе. Так сталося і зі Стаханова.
Відносини були стрімкими, але швидко закінчилися. Ролан оселився в комуналці у Стаханові. І все б добре, однак по натурі Биков виявився велелюбним, а Галина цього терпіти не захотіла. Стаханова не стала дружиною генія. Молоді люди розлучилися, зберігши хороші відносини до смерті Бикова. Особисте життя актриса з тих пір так і не налагодила.
У 35 років Галина Стаханова народила дочку Машу. Маша не знає батька, та й мати про нього не згадує, говорить, що народжувала для себе. Актриса щаслива, що у неї є дочка і чарівна внучка Ліза. За словами Галини Стаханова, вона і сьогодні, незважаючи на поважний вік, живе майбутнім.
У 2016 році Марія Стаханова звернулася до редакції програми «Модного вироку» з приводу зміни повсякденного іміджу матері. Дівчина зазначила, що Галина Стаханова зріднилася з образом баби і не хоче виглядати молодше. В результаті зміни стилю, зачіски і грамотно накладеного макіяжу до кінця програми актриса перетворилася на елегантну леді.
Галина Стаханова зараз
Артистка продовжує регулярно з'являтися на телеекрані. У 2017 році за участю Галини Стаханова завершилися зйомки трьох багатосерійних фільмів - комедія «Втікач», драма «Отчий дім» і медична мелодрама «Скліфосовський-6». Зараз готується до випуску кримінальна картина «Динозавр», в якій також з'явиться артистка.фільмографія
- 1983 - «Дитячий сад»
- 1988 - «Лялечка»
- 2000 - «Старі шкапи»
- 2002 - «Шукшинские розповіді»
- 2004 - «Нічний Дозор»
- 2007 - «Глянець»
- 2008 - «Ранетки»
- 2008-2010 - «Універ»
- 2009-2010 - «Кремлівські курсанти»
- 2010-2012 - «Вороніни»
- 2010 - «Ялинки»
- 2012 - «Деффчонкі»
- 2012 - «Вісімдесяті-2»
- 2013 - «Кухня»
- 2017 - «Скліфосовський-6»