Історія персонажа
Сучасні фольклористи нарахували десятки згадок про оповіді, присвяченому сміливому гусляр. Аналіз збережених текстів підтверджує - билина про Садко відноситься до найдавніших епосів. Твір зараховується до окремого виду легенд під назвою «Новгородські билини» і оповідає про сміливість і підприємливості міського музиканта.Історія створення персонажа
Як і в будь-якому народній творчості, встановити автора казки немає ніякої можливості. Але дякувати за збереження билини слід жителів Олонецкой губернії. Місцевий сказитель Василь Щеголенок розповів про пригоди Садко фольклористам XIX століття (імена вчених невідомі).
Ще одним сказителем, повідав про гусляру-купця, був Андрій Пантелійович Сорокін з села Новинка. Чоловік з дитинства працював на млині і слухав старовинні оповіді, які переказували один одному селяни. Версію билини Андрія Пантелійович записав Олександр Федорович Гильфердинг в 1871 році.
Третє джерело легенди, що дійшов до наших днів, - складальник пісень Кірша Данілов. Чоловік працював на заводі Демидова і за завданням роботодавця зібрав воєдино історичні оповіді, билини і пісні.
Через велику кількість рукописів билини відрізняються один від одного. Незмінним залишається сюжет епосу і докладний опис побуту жителів Новгорода.
Є ймовірність, що талановитий гусляр існував насправді. Купець Содко Ситінец, який доклав руку до будівництва церкви Бориса і Гліба, схожий з образом з давньої билини. Чоловік теж жив в Новгороді, домігся успіху в торгівлі і подорожував по морю.
Втім, легко помітити схожість Садко і з героєм французької легенди. Сміливець на ім'я Садок скоює злочин і, тікаючи від покарання, переплавляється через Ла-Манш. На середині шляху корабель потрапляє в бурю, яку зупиняє тільки самогубство героя.
Головний герой билини (і частково сюжет) - не унікальний, про що свідчать цікаві факти: у німців є схоже сказання про Зігфріда, у фінів - про Вяйнямейнене, у французів - про згаданий раніше Садок та інші.
Біографія і образ Садко
Персонаж виріс в бідній сім'ї неподалік від Великого Новгорода. Ніде в билині не згадується зовнішність гусляра. Опис героя зводиться до кількох епітетів: «буйна голова» і «уста цукрові». Це дозволяє зробити висновок, що Садко володіє, як мінімум, приємною зовнішністю.Єдине, що приносить юнакові гроші, - гра на улюблених гуслях. Герой наділений музичним талантом і часто запрошується боярами на бенкети і свята.
Біографія бідного гусляра змінюється раптово. Залишившись без заробітку на три дні, герой вирушає на Ільмень-озеро. Присівши на камінь, Садко виконує пару улюблених мелодій. Цей ритуал юнак повторює ще два рази протягом 9 днів.
Після третього концерту з води виходить Морський цар. Під враженням від майстерністю хлопця, цар пропонує Садко варіант збагачення. Герой посперечається, що в озері водиться золота риба, а вигравши суперечка, стане успішним купцем:
Як вдариш про великий заклад, І спробуй зв'яжи шовковий невід.І приїжджай ловити в Ільмень-озеро :,
Дам три рибини - золота пір'я
Тоді ти, Садко, щасливий будеш!
Все сталося, як і говорить цитата. В одну мить бідний гусляр перетворився в забезпеченого боярина. Сита й спокійне життя не приносить герою щастя. Під час чергового застілля Садко сперечається з іншими боярами, що з легкістю скупить усі товари в Новгороді.
Легко простежити, як змінюється характер головного героя. Спочатку Садко постає в образі простого хлопця, якому властиві істинно російські риси: відвага, щедрість і хитрість. Але з появою багатства новоявлений купець втрачає зв'язок з реальністю. Чоловік тяга в багатстві з цілим містом і програє суперечку. Покаявшись в гордині, герой усвідомлює власне місце в світі: «Не я, видно, купець багатий Новогородскій - багатший мене славний Новгород».
Що стосується ілюстрацій до ранніх видань билини, найбільш відомі роботи російського художника Івана Білібіна, які пізніше лягли в основу мультфільмів.
У 1876 році художник Ілля Рєпін на замовлення великого князя Олександра написав картину «Садко». Сюжетом твору стала сцена, де Морський цар показує головному герою наречених. За стилем картина стала своєрідною відповіддю французького імпресіонізму. Перед тим як почати роботу, Рєпін ретельно вивчив атласи морського світу, відвідав акваріум в Берліні, з'їздив до Нормандії, де зробив замальовки морської флори і фауни. Все це дозволило йому зробити фантастичний сюжет надзвичайно живим і правдоподібним.
Екранізації і постановки
У 1897 році билина про Садко стала основою музичного твору. Оперу, назва якої співзвучна з ім'ям головного героя, написав і поставив Микола Римський-Корсаков. Історія її створення досить довга. Спочатку за жанром твір було симфонічною поемою, але пізніше композитор вирішив втілити сюжет в опері.
У різний час партію Садко виконували Володимир Галузін, Володимир Алтинов, Віктор Луцюк, Драго Старч, Георгій Нелепп і інші відомі тенори.
У 1952 році відбулася перша екранізація билини. Актори, які зіграли головні ролі, - Сергій Столяров і Алла Ларіонова - відзначені кінокритиками Венеціанського фестивалю. Кінокартина «Садко» нагороджена «Срібним левом» і номінована на «Золотого лева».
У 1975 році казкою зацікавився «Союзмультфільм». Головні герої залишилися незмінними, але для видовищності змінені деталі. Садко постає в образі блазня, а чернавушка - проста сільська дівчина. В іншому автор сценарію залишив билину без змін.
У 2014 році старовинна билина ожила на сцені дитячого театру. Режисером вистави став Андрій Тимошенко, а сценарій написала Анастасія Екарева. Постановка «Садко і Царівна Морська» йшла також і на сцені московського лялькового театру «Жар-птиця».
У 2017 році почалося виробництво нового повнометражного мультфільму Максима Волкова і Віталія Мухаметзянова, прем'єра відбулася через рік. У ньому Садко в пошуках своєї коханої спускається на дно моря, де йому належить битися з місцевими чудовиськами і лиходіями, в тому числі відьмою Барракудою.
Цікаві факти
- Ім'я героя прийшло на Русь з Персії. Значення імені - «царський друг» або «багатий гість».
- У ранніх переказах роль рятівника дісталася піддони цариці. Православний святий не фігурував в первісних варіантах легенди.
- Радянський фільм «Садко» став основою для американської кінокартини «Чарівні пригоди Синдбада». Кінематографісти злегка переправили оригінальний варіант, так як ім'я билинного героя незнайоме американцям.
- Художнє оформлення опери Римського-Корсакова створив радянський художник Ф.Ф. Федоровський, великий шанувальник і цінитель російської культури. За чудові декорації та костюми він був удостоєний Сталінської премії.
цитати
Не вільний я в серці своєму. Земний я. Ти вже прости мене, грішного. Що поробиш - не судилося нам.Людей хочемо подивитися, себе показати, торгувати з вами хотім.У мене воля НЕ своя під синьому морі, наказано грати в гусельки яровчати.Бібліографія
- Садко - багатий гість (билина)
- Садко і Морський цар (билина)
фільмографія
- 1897 - «Садко» (опера)
- 1952 - «Садко» (фільм-казка)
- 1975 - «Садко багатий» (ляльковий мультфільм)
- 2018 - «Садко» (мультфільм)