біографія
Шлях від молодшого з 15 дітей дитини австрійських монархів до королеви Франції, яка закінчила життя на гільйотині, Марія-Антуанетта виконала за 38 років. Її називали Королевою рококо і Мадам Дефіцит.
Їй приписують винахід безлічі модних аксесуарів, багато з яких дожили до наших днів і охоче використовуються дизайнерами модних будинків. Марія - Антуанетта популяризувала фігурне катання і запозичила у чоловіків елементи одягу. Їй приписують скандальну рекомендацію їсти тістечка, якщо немає хліба.
Дитинство і юність
Майбутня королева Франції Марія-Антуанетта народилася у Відні. У батьків - імператора Франца I Лотаринзького і Марії-Терезії - вже підростало 14 нащадків. П'ятнадцятий дитина (повне ім'я - Марія Антонія Йозефа Йоганна Габсбург-Лотарингская) народився 2 листопада 1755 року. Появи Антуан - так називали дівчинку рідні - збіглося з лісабонським землетрусом, який забрав за лічені хвилини 80 тисяч життів португальців. Важкі пологи королеви-матері і вибір хресних новонародженої - короля і королеви Португалії - трактували як погані знамення.
Дитинство Марії-Антуанетти пройшло в літній резиденції Габсбургів - замку Шенбрунн, красивій будівлі в стилі бароко. У великій і люблячої сім'ї дитину любили, що не позбавило її від необхідних церемоніальних правил. В 3 роки Антуан наділи корсет, як і всім жінкам сім'ї монарха. А помітивши, що у маленької ерцгерцогині зуби ростуть криво, придворний дантист надів їй дротові насадки.
Виховували Марію-Антуанетту за спеціальною системою: уроки танців, живопису, історії і правопису вчителя доповнили вивченням теорії державного управління, математикою та іноземними мовами. Принцес і принців навчали правилам етикету і вмінню підтримувати світську бесіду. Але Антуан не радувала королеву-матір ретельністю - дівчинка з усіх предметів мала поверхневі знання.
Викладав ерцгерцогині танці знаменитий хореограф Жан-Жорж Новер скаржився на непослух учениці, а абат Вермон, приставлений до 12-річної Антуан вихователем, знаходив її чарівною, але легковажної і сприймає лише ті предмети, які її розважають.
При дворі Франції
Шлюби дітей розглядалися монархами в світлі зміцнення зв'язків між державами. Не стали винятком і Габсбурги. За порадою австрійських дипломатів династичні союзи нащадків династії Габсбургів повинні були зміцнити хитке становище Австрії в Європі, для чого ерцгерцогів і Ерцгерцогиня одружили і видали заміж за спадкоємців династії Бурбонів.
Не стала винятком і 14-річна Марія-Антуанетта, якій підшукали пару - французького дофіна Людовика. Пропозиції від короля Франції королева-мати домагалася рік, а коли воно прийшло, охоче відповіла згодою і взялася за підготовку улюбленої Антуан до життя при французькому дворі. Вчителі взялися за майбутню дофінові грунтовно: танці, етикет і мови викладали навіженої Марії-Антуанетти в прискореному режимі. Дочка спала в покоях королеви-матері до самого від'їзду.
Одруження відбулося в квітні 1770 в Відні. Нареченого за дорученням представив французький ерцгерцог, посланий Бурбонами в Австрію. Марія-Антуанетта покинула батьківщину назавжди. У травні пройшла церемонія передачі дофіна: на нейтральній території Антуан, змінивши одяг з австрійською на французьку і попрощавшись з рідними і друзями, відбула до Франції. Наречений з делегацією зустрів дружину в Комп'єнському лісі.
Друге одруження відбулося в Версалі. Весільні урочистості тривали з 16 по 30 травня. На останній день намічалася кульмінація - народні гуляння на паризькій площі Згоди. Через погану організацію (будівельні котловани і траншеї на площі) прийшов на торжество народ, переляканий вибухами піротехнічних ракет, кинувся врозтіч. Натовп бігла по впало людям, десятки з них потрапили в котловани. Число загиблих досягло 139. Їх поховали в загальній могилі. Це було друге похмуре знамення для Антуан.
Марія-Терезія, розуміючи, що дочка юна і недосвідчена, приставила до неї посланника Мерсі д'Аржанто, який стежив за кожним кроком Марії-Антуанетти.
Шлюб з Людовіком через фізичну ваду чоловіка перші роки виявився нездійсненим: подружжя спали в різних кімнатах. Любила розваги та задоволення Марія-Антуанетта, розчарована холодністю чоловіка, пустилася в усі тяжкі. На балах і раутах дофіна проводила дні і ночі, даючи їжу придворним пліткарям. Сім'я монархів була в центрі уваги і породжувала приводи для творів памфлетистів. Австрійську невістку дорікали в нечуваний розпусту і вольності.
Королева
Звичаї французького двору Маріє-Антуанетти здавалися надто манірними, молоду дофінові оточували чужі люди, які намагалися отримати користь з довірливою австріячкі, не розбирається в палацових інтригах. Єдиним доброзичливцем Антуан залишався австрійський посол, що збереглася переписка з яким відкрила таємниці біографії дофіна через століття після її смерті.
Три незаміжніх дочки Людовика XV налаштували Марію-Антуанетту проти фаворитки батька - мадам Дюбаррі. Остання мала зв'язки при дворі і була впливовою особою. Подружитися з нею Марії-Антуанетти порадила навчена досвідом мати.
Коронація Людовіка XVI викликала у французів наснагу: народ переситився епохою фаворитизму і чекав змін. Люди потягнулися до молодої королеви, бачачи в ній щедру і великодушну жінку.
Мати Марія-Терезія закликала дочка дотримуватися життя спокійною і розсудливою, докладати зусиль, щоб налагодити дружбу між Австрією і Францією. Але Марія-Антуанетта оточила себе інтриганами і аферистами, які користувалися добротою і наївністю королеви, витягаючи з неї гроші і посади для сім'ї.
Близька подруга Марії-Антуанетти, графиня де Полиньяк, зробила стрімку кар'єру собі і рідним: зубожілі аристократи влаштувалися при дворі, отримуючи від королеви півмільйона ліврів щорічно. З королівської скарбницею Марія-Антуанетта не церемоняться, черпаючи звідти на розваги і наряди величезні суми.
Імператриця полюбила катання на ковзанах і заразила цим видом спорту придворних. У майстерності триматися на льоду їй не було рівних. Наплювавши на заборону чоловіка, Марія-Антуанетта захопилася азартними іграми. У листі Марії-Терезії австрійський посол повідомив, що дочка в 1778 році програла за картковим столом 171 тисячу франків.
Палац Тріанон, побудований свекром Людовіком XV для фаворитки Помпадур, молода королева зробила резиденцією і довго жила там, запрошуючи обраних і викликаючи ненависть придворних дам, які не дочекалися запрошення. Довірою королеви користувалися нечесні політики і інтригани, змушуючи Марію-Антуанетту лобіювати їх інтереси при дворі і маніпулювати думкою чоловіка. Королева Франції встала на сторону Австрії у військовому конфлікті, що прозвав «картопляної війною».
В революції, що почалася Марія-Антуанетта позиціонувала себе як ворога конституційно-демократичного ладу. А коли на початку жовтня 1789 року Версаль захопила чернь, королева з чоловіком перебралася в Тюїльрі. Хмари збиралися над головами монаршої родини. У червні 1791 року Марія-Антуанетта з чоловіком спробувала прискорити вторгнення в країну австро-прусських військ, намагаючись врятувати трон, життя собі і дітям. Але результат вийшов протилежним: в серпні 1792 р палац в Тюїльрі захопили заколотники.
Особисте життя
Після лікування фімозу Людовик став повноцінним чоловіком. Через 7 років він і Марія-Антуанетта опинилися в одному ліжку. У подружжя народилося четверо дітей: двоє синів і дві дочки. Про життя і долю Марії-Антуанетти знято не один десяток фільмів. Вперше королеву Франції зіграла актриса Норма Ширер в мелодрамі американського режисера Вудбріджа Стронга Ван Дайка, що вийшла на екрани в 1938 році.
Кінообраз чарівною і навіженої Антуан в різні роки приміряли Мішель Морган, Женев'єва Казіль і Карін Ванасс. У драмі «Марія-Антуанетта» Софії Копполи, прем'єра якої відбулася в 2006 році, королеву зіграла Кірстен Данст. Через 6 років вийшла французько-іспанська драма «Прощай, моя королева», в якій в образі головної героїні з'явилася Діана Крюгер.
Не оминули увагою Марію-Антуанетту і літератори. Книгу про королеву написав Стефан Цвейг. Згадується героїня в романах Олександра Дюма, Олексія Толстого, Ліона Фейхтвангера і Генріха Гейне.
Марії-Антуанетти приписують авторство фрази «Якщо у них немає хліба, нехай їдять тістечка!». Але історики та дослідники стверджують, що історія походження слів заплутана і автором фрази є інша французька королева - Марія-Терезія. Марія-Антуанетта дійсно любила розкішне життя і промотувати чималі суми з державної скарбниці, за що отримала прізвисько Мадам Дефіцит, але при цьому славилася благодійністю і співчувала бідним.
Повалення і кара
Після повалення Людовика XVI і переходу влади до Конвенту королівську сім'ю заточили у в'язницю. Через 5 місяців монарха стратили, а Марію-Антуанетту перевели з Тампля в вежу Консьержери, що на острові Сіте на Сені. Плани роялістів з порятунку заточеною королеви провалилися.
Суд над 38-річною королевою відбувся в середині жовтня 1793 року. Марію-Антуанетту звинуватили в зраді інтересів Франції. Рано вранці 16 жовтня засудженої зачитали вирок. Кат поголив королеву наголо і скував руки за спиною. Перед стратою Марія-Антуанетта трималася з королівською гідністю. Вона зійшла на ешафот сама і лягла під ніж гільйотини, встановленої на площі Згоди.
Обезголовлений труп Марії-Антуанетти кинули в загальну могилу до загиблих на весіллі королеви 23 роки тому. У 1815 році останки страченої перенесли в абатство Сен-Дені на півночі Парижа. Точне місце поховання в соборі невідомо.
В моді
- негліже . Марія-Антуанетта звільнила дам від вузьких корсетів і широких спідниць, що доходили за обсягами до розмірів, які не вміщалися в карету. Суворий дрес-код змінився стилем негліже - домашніми костюмами з спідниці, ліфа і орної кофти. До негліже відноситься і придумане королевою біле муслиновое плаття, що нагадувало нічну сорочку.
- чокери . Бажаючи виглядати юною, королева ховала місця, які видавали вік. Руки - під мітенками, на щоки наносилися рум'яна, а в'яла шия ховалася за Чокер - атласними стрічками, розшитими візерунками і камінням.
- Чоловічі костюми . Королева, яка приїхала на полювання в камзолі і кюлотах, ввела в моду чоловічі костюми та жакети-фраки. Дівчата вдягнули чоловічі капелюхи.
- Мюлі . Марія-Антуанетта ввела в моду туфлі на підборах настільки високому, що втриматися від падіння можна було тільки спираючись на тростину. Пізніше туфлі пережили трансформацію і перетворилися в Мюлі - витончені шльопанці на невисокому каблуці з миском, ледь закривав пальці.
- Рясний декор і аксесуари . Їх - рюш, воланів, гірлянд з квітів, бантів - на сукнях дам було так багато, що тендітні жінки здавалися ще витонченішою.
- Квітковий принт . Візерунки у вигляді квітів, букетів, рослинних орнаментів - винахід Марії-Антуанетти. Характери малюнка на жіночих сукнях змінювалися, але квітковий принт увійшов в моду назавжди.