біографія
Карл Френцель - член нацистської партії, офіцер СС. Співробітник адміністрації концтабору Собібор. Френцель був третьою людиною в ієрархії табори смерті. У 1966 році його звинуватили в геноциді і засудили до довічного ув'язнення.Дитинство і юність
Народився Карл Август Вільгельм Френцель 20 серпня 1911 року в Бранденбурзьких землях, в невеликому містечку Цеденик. Його батько був простим робітником, працював на залізниці, був членом Соціал-демократичної партії. Ким була його мати - невідомо.
У 1918 році вступив до школи Оранієнбург, закінчив навчання в 1926 і відразу ж почав працювати помічником теслі. На той момент в Німеччині діяли професійні соціалістичні союзи, в подібний союз платників вступив і Карл.
Але здавши кваліфікаційні іспити, молода людина залишився без роботи. На дворі був 1930 рік. Він перебивався з однієї роботи на іншу, навіть деякий час працював м'ясником. Але ситуація, що склалася його ніяк не влаштовувала. Нацистська партія обіцяла створити тисячі робочих місць, з цієї причини в 1930 році Френцель став її членом.
За рік Карла це зробив його брат, а в 1934 - батько. Але, як стверджував сам Карл, він розумів, що найважливішим аспектом політики партії є антисемітизм, але для нього особисто цей момент був байдужим.
Військова служба
У 1930 році Френцель приєднався до загону штурмовиків - «коричневорубашечников». Штурмові загони (СА) зіграли вирішальну роль при підйомі націонал-соціалістів. Аж до літа 1933 він служив в запасному поліцейському загоні СА. До 1935 року працював на фабриці військового спорядження в Грюнберг.
На початку війни Карла Френцеля призвали на службу Рейху. Але від служби його відразу звільнили, так як на той момент у нього під опікою були неповнолітні діти. Однак такий розклад не влаштовував: його брати і друзі були на війні, а він залишився в стороні.
Тому незабаром він був прийнятий до складу групи програми умертвіння Т-4, розрахованої на знищення людей-інвалідів. Чоловік брав участь в будівництві Центру евтаназії в Бернбурге, а пізніше його перевели в Центр евтаназії міста Гадамар. Тут він відповідав за винесення трупів з газових камер, а також витяг золотих зубних коронок після кремації тіл.
У 1942 році Карла Френцеля відправили в табір смерті Собібор, він був призначений виконавцем «Операції Рейнхард».
Повстання в Собіборі
Табір знаходився на території Польщі. За час його існування - всього півтора року - було знищено понад 250 тисяч євреїв. Територія була поділена на три сектори: у першому стояли житлові бараки і майстерні, в другому - склади і сортувальні, а в третьому секторі були газові камери, де безпосередньо вбивали полонених.
Карл Френцель зайняв посаду командира табору I, був третьою людиною після Густава Вагнера і Франца Штангля. У його обов'язки входило розподіл новоприбулих людей. Але, на жаль, основна частина ув'язнених потрапляла в газові камери.
14 жовтня 1943 року відбулася єдине успішне повстання в історії нацистських таборів смерті. Очолив його офіцер Червоної армії Олександр Печерський. Згідно з його планом, укладеним потрібно було поодинці «прибрати» персонал табору, а потім, заволодівши зброєю, перебити залишилася охорону. План вдався частково. Але все ж втекти вдалося більш 300 в'язням.
Німці були в сказі від повстання в Собіборі. Тих, хто залишився людей розстріляли на місці, табір негайно знесли, землю переорали, а на місці масового вбивства євреїв гітлерівці посадили капусту і картоплю. Демонтажем конструкцій табору керував Френцель.
Особисте життя
У 1929 році Френцель вперше став зустрічатися з дівчиною, вона була єврейкою. На той момент йому було 18 років. Вони були молоді і щасливі, їх стосунки тривали два роки. Але коли її батько дізнався про те, що Карл - член нацистської партії, відразу ж заборонив дочки з ним спілкуватися. Закохані розлучилися, а в 1934 році її сім'я іммігрувала в США.
У 1934 році Карл Френцель одружився. На жаль, ім'я його дружини в історії не збереглося. У подружжя народилися п'ятеро дітей.
В кінці війни, в 1945 році, дружина Френцеля була згвалтована радянськими солдатами. Незабаром у жінки розвинувся тиф, від якого вона пізніше померла.
смерть
Відразу після закінчення війни Карл Френцель був узятий під арешт, але був відпущений. Нацист не просто пережив війну, він став спокійно жити і працювати електриком у Франкфурті-на-Майні. Але в 1962 році він був пізнаний і відправлений під суд з іншими есесівцями.
У 1966 році його звинуватили в причетності до геноциду єврейського народу - чоловіка засудили до довічного ув'язнення за вбивство шести євреїв і за участь в масовому вбивстві 150 тис. Чоловік. Через 16 років був амністований.
У 1984 році видання «Штерн» організувало зустріч Карла Френцеля і його колишнього бранця Томаса Блатта. Нацист попросив у нього вибачення. Чоловік не заперечував фашизму, а також дійсності організованого геноциду євреїв, але пояснював це присягою і наказом.
Деякі вважають це інтерв'ю фарсом, так як розуміли, що Карл вже тоді знав, що у його справі починається касаційний процес. І все це було зроблено для того, щоб йому знову не потрапити за ґрати. Але в 1986 році він знову був засуджений і в тюрмі пробув аж до 1992 року. Його звільнили через слабке здоров'я і похилого віку.
Помер Карл Френцель в Гарбсені, поблизу Ганновера 2 вересня 1996 року. Йому було 85 років.
пам'ять
- 1968 - книга Станіслава Шмайзнера «Пекло в Собіборі» (видавалася тільки португальською мовою)
- 1982 - документальна книга Річарда Рашке «Втеча з Собібора»
- 1987 - фільм Джека Голда «Втеча з Собібора», в ролі Френцеля - Курт Рааб
- 1997 - книга Томаса Блатта «З попелу Собібора»
- 1997 - книга Томаса Блатта «Собібор. Забуте повстання »
- 2014 року - документальний фільм «Фашистський табір смерті: Велика втеча»
- 2018 - фільм Костянтина Хабенського «Собібор», в ролі Френцеля - Крістофер Ламберт