біографія
Американська актриса, дружина режисера Романа Поланскі. Знялася у фільмах "Бал вампірів", "Долина ляльок" та інших. Убита з особливою жорстокістю вночі у власному будинку, де, крім неї, знаходилися гості. Злочин скоєно членами секти Чарльза Менсона "Сім'я".Дитинство і юність
Шерон Тейт з'явилася на світ в сімействі військового, полковника Пола Тейта. Шерон була старшою з трьох сестер і в дитинстві мала славу боязкою дівчинкою через труднощі, які виникали у неї в спілкуванні з іншими дітьми. Тейт часто переїжджали, і Шерон через це важко було зближуватися з ровесниками.
Юна Шерон планувала після закінчення школи вступати до університету і вчитися на психіатра, але батька в черговий раз перевели по службі, і сім'я переїхала в Італію. Там майбутній актрисі вперше вдалося завести друзів, якими стали студенти місцевої американської школи.
Разом з приятелями Тейт брала участь в зйомках однієї стрічки в масовці. Там Тейт познайомилася з актором Річардом Беймер, який переконував дівчину стати актрисою. Дівчина знялася в музичній передачі, а потім з'явилася як частина масовки у фільмі «Варавва». Роль була невеликою, але Шерон справила хороше враження.
Після цього Шерон спробувала пройти кастинг в Римі, а коли з цим нічого не вийшло, вирушила шукати роботу в кіно в Сполучені Штати. Через деякий час дівчина змушена була повернутися в Італію під тиском сім'ї, проте в 1962 році Тейт всім сімейством знову переїхали до Америки і оселилися в Лос-Анджелесі. Там актриса знайшла свого першого агента і отримала роботу на телебаченні, де знімалася в рекламі. У 1963-64 роках Тейт грала невеликі епізодичні ролі в ситкомах.
Фільми
Першу значиму роль Шерон Тейт отримала в 1965 році в британському фільмі жахів «Око диявола». Актриса зіграла там Одилію де Керей - відьму, яка живе разом з братом у французькому маєтку. Пізніше в інтерв'ю Тейт відгукувалася про колег по першим зйомок як про професіоналів, з якими їй пощастило працювати.
Для роботи у фільмі Тейт довелося їхати в Лондон, а після того, як зйомки закінчилися, актриса залишилася в Великобританії, де і познайомилася з режисером Романом Поланскі.
Тейт знялася в комедійному фільмі жахів «Бал вампірів», який режисирував Поланскі. Актриса виконала там роль Сари Шагал, дочки господаря заїжджого двору в Трансільванії, в яку закохується Альфред - молодий асистент професора, який приїхав в Трансільванію, щоб вивчати вампірів. Роль Альфреда зіграв сам режисер Роман Поланскі.
Потім актриса відправилася в США, де знялася в кінофільмі «Не гони хвилю» в ролі Малібу. У 1967 році актриса з'явилася в драмі «Долина ляльок», де зіграла Дженіфер Норт, одну з головних героїнь. У 1968 році Тейт виконала роль невдачливої шпигунки по імені Фрея Карлсон в комедійному шпигунському фільмі «Команда руйнівників». Актрисі віщували яскраву кар'єру, але рання смерть Шерон звела ці перспективи нанівець.
Особисте життя
У 1964 році актриса познайомилася з голлівудським стилістом Джеєм Себрінга, який запропонував їй укласти шлюб. Тейт відкинула Себринга, вирішивши, що заміжжя буде заважати кар'єрі. До цього у Тейт був короткий роман з Філіпом Форк, актором з Франції.
Історія кохання Шерон Тейт і режисера Романа Поланскі почалася прямо на знімальному майданчику комедійного фільму жахів «Бал вампірів». Після завершення зйомок, які проходили в Італії, і повернення в Лондон Тейт переїхала до Поланскі і стала жити в його апартаментах.
У 1968 році пара зіграла весілля в столиці Великобританії, а потім подружжя виїхали назад в Каліфорнію. Взимку актриса завагітніла і повинна була народити в кінці літа 1969 року. На жаль, у Шерон Тейт так і не з'явилися діти - актриса була вбита, коли її вагітність вже підходила до кінця і дитина ось-ось повинен був з'явитися на світло.
смерть
Тейт була убита 9 серпня 1969 року в віці двадцяти шести років. Актриса перебувала вдома в компанії друзів, яких чоловік Шерон, режисер Роман Поланскі, попросив залишатися поруч з вагітною дружиною до його повернення. Сам Поланскі перебував в цей час в Лондоні, де працював над фільмом, і планував повернутися додому, в Лос-Анджелес, з затримкою в кілька днів.
Увечері 9 серпня Шерон відправляється в ресторан в компанії друзів і о пів на одинадцяту ночі повертається додому - назустріч загибелі, про яку ще не підозрює. Напередодні вдень Шерон дзвонять сестри, які пропонують навідатися до неї і залишитися на ніч, щоб вагітна актриса не нудьгувала на самоті, але Шерон відмовляється від цієї пропозиції і тим самим рятує сестрам життя.
Вночі в будинок актриси вриваються члени секти «Сім'я», організованої Чарльзом Менсоном, і по-звірячому вбивають знаходяться там людей, в тому числі саму вагітну акторку.
Шерон благала залишити життя ненародженій дитині, але сектанти не почули благань жінки і завдали їй 16 ножових поранень, що і стало причиною смерті. Друзі, що знаходилися з Шерон в будинку, також загинули від вогнепальних і ножових поранень, а на вхідних дверях кров'ю було зображено слово «Свиня» (Pig).
Похорон Шерон Тейт відбулися 13 серпня на кладовищі Holy Cross в Калверт-Сіті. Разом з актрисою в могилу поклали дитину.
Обставини смерті викликали масу питань у поліції, яка не могла визначитися з мотивом злочину і в рамках розслідування розпитувала Поланскі про його друзів і покійної дружини. Сам режисер також не міг знайти того, що сталося пояснення і почав підозрювати своїх друзів.
Вбивство Шерон Тейт сколихнуло хвилю параної серед зірок Голлівуду. Знаменитості їхали з Лос-Анджелеса, вивозили дітей і сім'ї, встановлювали в будинках системи безпеки і наймали охорону.
Параноя стала вщухати, тільки коли вбивці виявилися під арештом. Вбивць Шерон Тейт засудили до довічного ув'язнення, і мати загиблої актриси доклала масу зусиль до того, щоб злочинці не були випущені умовно-достроково.
Будинок, де вбили Шерон Тейт, знаходився за адресою 10050 Cielo Drive в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія. У 1990-ті цей будинок знесли, і тепер на його місці стоїть інший будинок, якому присвоєно нову адресу.
фільмографія
- 1961 - «Варрава»
- 1963 - «Містер Ед»
- 1964 - «Селюк в Беверлі-Хіллз»
- 1964 - «Американізація Емілі»
- 1964 - «Агенти А.Н.К.Л.»
- 1966 - «Око диявола»
- 1967 - «Не гони хвилю»
- 1967 - «Бал вампірів»
- 1967 - «Долина ляльок»
- 1968 - «Команда руйнівників»
- 1969 - «Один з тринадцяти»