біографія
З історії подвигу радянського танкіста Семена Коновалова вийшов би чудовий сюжет фільму про супергероя: він боровся поодинці з величезними силами противника, боровся до останнього снаряда, був визнаний загиблим, оплаканий друзями і рідними, отримав посмертну нагороду і повернувся додому живим.Дитинство і юність
Семен Васильович Коновалов народився 15 лютого 1921 року в селянській родині, яка жила в селі Ямбулово. Батька він втратив дуже рано. Після школи юнак пішов працювати листоношею, щоб допомогти матері утримувати сім'ю.
У 1939 році Семен вступив до військового піхотне училище, приписавши до віку зайвий рік. Ставати танкістом він не планував, але це рішення за нього взяло начальство: через рік навчальний заклад перевели з Куйбишева в литовське місто Расейняй і зробили з піхотного бронетанкових.
Військова служба і подвиги
У 1941 році грянула війна. На той час Семен вже був випускником, тому його призначили командиром взводу. Роту, в якій він служив, укомплектували танками БТ-7. Вони вважалися швидкими, але не дуже добре захищеними машинами, і в серпні того ж року молодий лейтенант отримав перше тяжке поранення.
Коновалова відправили в тил до повного одужання, але він рвався в бій і просив швидше його виписати. Лікарі такого прагнення не схвалили. Після виписки Семена направили в Архангельськ інструктором в навчальний центр, а не на фронт, як він просив. Півроку Коновалов подавав рапорти і писав командирам з проханням повернути його на передову.
«Мені тут не місце», - запевняв він.У 1942 році його прохання задовольнили і призначили командиром взводу важких танків КВ. Весну і половину літа його бригада вела виснажливі бої. До 13 липня на весь взвод молодого командира залишився всього один танк, який вони з трудом привели в робочий стан.
Разом з механіком-водієм Козиренцевим, навідником Дементьєва, що заряджає Герасимлюк, молодшим механіком Анікіна і радистом Червінським Коновалов за наказом командування рушив на новий рубіж, назустріч фашистському наступу. По дорозі пошарпаний в боях танк став відмовляти - перестало надходити пальне. Бригаді колись було чекати, і вона пішла вперед, залишивши Коновалова з екіпажем лагодити машину.
Бійці добре розуміли, наскільки вразливе їхнє становище. На відкритому місці, без руху, танк був відмінною мішенню. Вони поспішали, і ледь їм вдалося «умовити» КВ абияк зрушити з місця, на горизонті показалися дві фашистські розвідувальні бронемашини.
Німці самі не очікували цієї зустрічі. Скориставшись їх розгубленістю, Коновалов встиг привести знаряддя до бою і підбити одну машину. Друга пішла, але було ясно, що вона скоро повернеться, прихопивши з собою основні сили ворога. Перед бійцями постав вибір: наздоганяти колону, яка напевно вже встигла піти далеко (радіозв'язку з нею вже не було), або залишитися на місці і прийняти бій. Семен прийняв друге рішення. Танкісти як могли замаскували КВ на місцевості і стали чекати.
За ними прийшла ціла колона з 75 німецьких танків. Фашисти явно подумали, що тут ховається вся бригада, а не один наполовину зламаний танк з екіпажем з кількох людей. Підпустивши початок колони на близьку відстань, Коновалов відкрив вогонь і знищив 4 бойові машини, змусивши німців на час відступити. Затятий опір переконав німців, що в хуторі приховано цілий підрозділ, і, зібравши сили, вони повели залишилися танки в атаку.
Радянський КВ завдяки важкій броні і озброєння протримався досить довго: бійці встигли знищити 12 танків, 8 машин з офіцерами і солдатами і одну бронемашину. Але боєприпаси стали підходити до кінця. Рухатися покалічений КВ більше не міг. Німці перетягнули ближче важке знаряддя і розстріляли його в упор.
14 липня радянська бригада, у складі якої служив Коновалов, кинулася своїх бійців. Командування послало дізнатися, що з ними сталося. Розвідники знайшли сліди важкого бою, численні останки солдат, покручені танки і доповіли про героїчну загибель екіпажу. Насіння Коновалова представили до медалі «Золота зірка» і відповідного звання посмертно. Нагородний лист підписали, повідомили рідним, а ще через місяць командування отримало лист від самого убитого героя.
Виявилося, що танкісти передбачали закінчення бою і розробили план відходу заздалегідь. Побачивши, що німці збираються розстріляти машину в упор, Коновалов скомандував екіпажу приготуватися до відходу, як тільки буде витрачено останній снаряд. Вилізти через нижній люк встигли троє - сам Семен, механік Серебряков і навідник Дементьєв. У густішій сутінках і щільному димі знарядь бійці пішли непоміченими.
Цілий тиждень їм довелося пробиратися до своїх, далеко обходячи населені пункти, харчуючись травою і сирим зерном. Через чотири дні радянські офіцери наткнулися на німецький танк. Його екіпаж віддавався відпочинку, вважаючи, що знаходяться далеко від передової. Коновалов з товаришами знищив німців і рушив у дорогу далі на трофейної машині.
До своєї бригади вони так і не дісталися, в результаті приєдналися до іншої військової частини. Повернути екіпаж на старе місце служби в той момент було важко, тому з рідної бригадою Коновалов так і не возз'єднався. Він дослужився до Великої Перемоги і демобілізувався в 1946 році.
Особисте життя
Семен Коновалов був одружений. З дружиною Надією Яківною він прожив до самої смерті. У них народилася дочка Ірина, яка зараз живе в Казані. У 1950-му Герой Радянського Союзу повернувся в стрій і поступив в бронетанкову школу для офіцерів. В запас він пішов тільки в 1956 році в званні підполковника.
Останні роки життя герой війни прожив в Казані, працюючи інженером на місцевому заводі, читаючи лекції і розповідаючи молоді про війну.
смерть
Герой Радянського союзу помер в квітні 1989 року в віці 68 років.
Про причини смерті в офіційній біографії не повідомляється: швидше за все, дожити до глибокої старості не дозволила підірване в роки служби здоров'я і кілька поранень. Насіння Коновалова поховали на кладовищі в Казанському селищі Дербишкі.
пам'ять
- На честь Семена Коновалова названі вулиці в Казані, а також в його рідному селі і Верхньому Услон.
- У 2004 році в світовий прокат вийшов американський фільм «Лють» з Бредом Піттом, сюжет якого має явні риси подібності з історією радянського героя, але чи було це навмисне рішення творців або збіг, невідомо.
- Історія про подвиг Семена Коновалова також лягла в основу фільму «Незламний». Картина за участю Володимира Епифанцева і Андрія Чернишова виходить в прокат 25 жовтня 2018 року