біографія
Голова ради директорів «Газпрому» Віктор Зубков - один з найбільш «перевірених» соратників Володимира Путіна. Вони знайомі з початку 90-х років. Саме йому в 2007 році президент запропонував стати прем'єр-міністром. А до цього у політика було кілька років на керівних постах податкової служби і керівництво федеральною службою з фінансового моніторингу. Почалася ж кар'єра з посади простого робітника на Північному Руднику.Дитинство і юність
Народився Віктор Олексійович Зубков 15 вересня 1941 року в робітничому селищі Арбат Свердловської області. Сюди сім'ю евакуювали на початку війни. Відразу після війни рідні повернулися на Північ, в місто Мончегорськ.
Предки майбутнього прем'єра - кріпаки з центральної Росії, яких продали на Урал засновнику місцевої гірничодобувної промисловості Демидову. Після скасування кріпосного права вони накопичили гроші, викупили землю і зайнялися сільським господарством. З приходом радянської влади заможну на той час сім'ю розкуркулили і відправили в Мурманську область.
Біографія політика складна і цікава одночасно. Батько працював прохідником на руднику комбінату «Севернікель», мама - прибиральницею, але скоро звільнилася і виховувала дітей. Крім старшого Віктора, були ще два брати і сестра. Сім'я жила в бараці, побудованому полоненими німцями.
Після школи, щоб вступити до вузу, необхідно було два роки відпрацювати на виробництві. Віктор пішов на ремонтно-механічний завод слюсарем, починаючи кар'єру з найнижчої посади і відповідно невелику зарплатню. Відпрацювавши там рік, перейшов на рудник «Ніттіс-Кумужье» комбінату «Северонікель», що вважався елітним містоутворюючим підприємством Мончегорска.
Через рік Зубков вступив на економічний факультет Ленінградського сільськогосподарського інституту. Під час навчання багато працював, і не завжди за фахом. Наприклад, є в його послужному списку посаду кочегара в котельні в Пушкіні. Після закінчення інституту молодого фахівця призвали до армії.
Кар'єра і політика
Два роки служби не пройшли даром. Вже тоді у Віктора Олексійовича проявилися задатки керівника. Молодого активіста швидко помітили і довірили підготовку молодих солдатів. Під його керівництвом в групі було від 30 до 40 осіб.
Після демобілізації постало питання з роботою. Посада, яка дісталася при розподілі, виявилася зайнята. В армії Віктор служив з племінником директора радгоспу "Червона слов'янка" Гатчинського району, який запросив його до себе на посаду керуючого Покровським відділенням. Так в 1967 році Зубков отримав у підпорядкування близько 250 чоловік. Два роки пропрацював на цій посаді, потім рік заступником директора.
В цей же час Віктор Олексійович вступив в КПРС. Молодий управлінець швидко просувався по політичній драбині - від рядового члена до керівника петербурзьким об'єднанням партії «Єдність». І одночасно з цим ріс як господарник.
Помітивши працьовитого і амбітного керівника, Зубкова направили піднімати відстає радгосп «Роздолля» в Ленінградській області. Картина, яку побачив молодий директор, була неоднозначною. З одного боку: велика територія з сосновими лісами, ріками і озерами, десятки кілометрів багатющої російської природи - є де розгулятися. А з іншого: бруд, розруха, голодні корови, дерев'яні споруди, підперті палицями і дошками.
В першу чергу Зубков підібрав команду: привіз грамотного бригадира, агронома, економіста. Робота пішла. Радгосп вибився в передовики. А в 1981 році його перевели на нове місце - в відстає сільгоспоб'єднання. На цей раз починати було простіше - за плечима був колосальний досвід.
Потенціал молодого керівника помітили, і з 1985 по 1991 роки він займав різні керівні посади. Зубкову довелося попрацювати головою Приозерского міськвиконкому, першим секретарем Приозерского міського комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, завідувачем відділом сільського господарства і харчової промисловості і аграрним відділом обласного комітету КПРС, першим заступником голови Ленінградського обласного виконавчого комітету.
У 90-х роках почала змінюватися влада. Зубков звільнився з займаної посади і звернувся за допомогою до голови комітету із зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга Володимиру Путіну. Той запропонував йому місце свого зама.
Пропрацювавши на новій посаді три роки, Віктор Олексійович перейшов зі звичної сільськогосподарської сфери в нову - фінансову. З цього часу він працював заступником керівника Державної податкової служби Російської Федерації - начальником Державної податкової інспекції по місту Санкт-Петербургу.
У розпал перебудови, в 1999 році, вирішив піти в політику і висунув свою кандидатуру на пост губернатора Ленінградської області. Але програв, зайнявши четверте місце з результатом 8,6% голосів.
У період з 1999 по 2007 роки працював заступником міністра Російської Федерації з податків і зборів - керівником управління Міністерства РФ з податків і зборів по Санкт-Петербургу, першим заступником міністра фінансів Російської Федерації, виконуючим обов'язки голови Комітету РФ з фінансового моніторингу, керівником Федеральної служби по фінансовому моніторингу.
Після розпуску кабінету міністрів в 2007 році був призначений прем'єр-міністром. На посаді він пробув менше року. Після цього аж до 2012 року обіймав посаду першого заступника голови уряду.
У 2008 році Зубков стає головою ради директорів ВАТ «Газпром», а в 2012-му - головою правління і генеральним директором ТОВ «Газпром газомоторне паливо».
Особисте життя
З майбутньою дружиною Зоєю Віктор Зубков познайомився ще в інституті. Будучи на 5-му курсі, разом з одногрупниками проводив зустріч першокурсників і помітив красиву дівчину. Вони почали зустрічатися. В інституті молоді люди вважалися найкрасивішою парою. Віктору і Зої рідко вдавалося побути удвох. Спочатку студент поїхав в Ленський район Ленінградської області для роботи над дипломом, а після захисту на два роки пішов в армію.
Весілля зіграли після служби. Зоя виявилася дружиною-соратницею. Коли чоловік піднімав об'єднання радгоспів, вона працював тут же заступником головного бухгалтера. У 2007 році керувала петербурзьким центром здоров'я та краси «Салон Нефертіті». Особисте життя майбутнього державного діяча завжди була на виду. За спогадами очевидців, чоловік і жінка весь вільний час проводили разом, із задоволенням каталися на лижах взимку. Дружина ретельно стежила за здоров'ям майбутнього прем'єра.
Незабаром після весілля народилася дочка Юлія. Дівчинка ходила в звичайну сільську школу, нічим не виділяючись серед однокласників. Влітку їздила з усіма на польові роботи. Після школи дівчина вступила до одного з найпрестижніших вузів Північної столиці. Під час навчання вийшла заміж за сина колеги Зубкова, Миколи Похлебеніна, і народила дочку Анастасію.
Другим чоловіком Юлії став майбутній міністр оборони Анатолій Сердюков. Вони познайомилися в університеті, де дівчина здобувала другу вищу освіту. Незабаром у них народилася дочка Наталія. За непідтвердженими даними, в 2012 році Юлія подала на розлучення, але інформації про те, що сім'я розпалася остаточно, не було.
Рідний брат Зубкова, Олександр, і сестра Тамара досі живуть в Мончегорске. Племінник Євген Гордєєв є генеральним директором інтернет-агентства.
Віктор Зубков зараз
Зараз колишній прем'єр є головою правління Благодійного фонду з відновлення Воскресенського Ново-Єрусалимського ставропігійного чоловічого монастиря Російської православної церкви, спецпредставником президента по взаємодії з форумом країн-експортерів газу.
Сторінки в соціальних мережах «Інстаграм», «Твіттер», у «ВКонтакте» або в «Фейсбук» Зубков не веде, але завдяки ЗМІ про його персони відомо багато.
У лютому 2018 року Віктор Зубков продав всі належні йому акції «Газпрому». За даними сайту «Ведомости», дохід від операції склав близько 26 млн руб. Це не перший подібний випадок, у 2013 році голова ради директорів вже знижував свою частку в компанії до нуля, повідомляє видання.