біографія
Едуард Тополь - радянський і російський письменник, відомий книгами «Любожід», «Я хочу твою дівчину», «Червоний тополя» та іншими творами.
Як режисер по своїй книзі «На краю стою» зняв фільм. Також є кінодраматургом, сценаристом і продюсером.
Дитинство і юність
Едуард народився восени 1938 року в Баку. У роки початку війни разом з сім'єю хлопчика евакуюють до Сибіру, подалі від військових дій, а потім перевозять в Полтаву Української РСР. Там вони живуть до 1953 року, а потім повертаються на батьківщину.
Після закінчення школи Едуард надходить в Азербайджанський державний університет, який сьогодні перейменований в Бакинський, там він отримує першу вищу освіту. Після цього молода людина надходить на сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москві, а в 1965 році випускається з дипломом про другу вищу освіту.
книги
Коли молодій людині не було ще й 20 років, він вже чітко розумів, чим хоче займатися. Талант до письменництва відзначили багато, тому вже в 1957 році в газетах почали публікувати вірші Тополя.
Після випуску з вузу бібліографія письменника стала стрімко розширюватися. Чоловік починає працювати в газетних виданнях, співпрацює з «Комсомольской правдой», «Літературною газетою» і «Бакинським робочим».
У 1961 році Едуард Тополь стає професійним письменником, а в 1965-му починає створювати сценарії для фільмів. У 1968-му дебютував його перший фільм «Там, де довга зима». А пізніше він написав сценарії для кінострічок «Юнга Північного флоту», «Неповнолітні», «Іванко» та інші.
Фільми «Помилки юності» та «Кохання з першого погляду», сценарії для яких також створював Тополь, заборонили до показу в СРСР. Після цієї події чоловік приймає рішення про переїзд в США.
З 1978 року, після еміграції, в біографії Тополя з'являються нові твори, які він вільно випускає, не боячись осуду влади. Твори «Російська діва», «Любожід», «Римський період» та інші романи були присвячені саме темі еміграції.
Живучи в Америці, чоловік сильно сумував по будинку творчості «Болшево», в якому при написанні своїх творів провів багато часу. Про це чоловік сам зізнавався в одному з інтерв'ю. Протягом року він встигає тісно познайомитися з творчим світом тієї країни і в короткий період стає президентом Культурного центру російської творчої інтелігенції Нью-Йорка. Одночасно з цим Едуард займає пост головного редактора російської радіостанції WWCS в США. Через 5 років Тополь отримує американське громадянство.
У західній літературі як письменник Едуард дебютував в 1980-х роках випуском роману-бестселера «Червона площа». Твір описує дії 1982 року, розслідування загадкової загибелі першого заступника голови КДБ дозволяє розкрити кремлівський змову і показує живу і справжнє життя радянської імперії. Сьогодні ця книга визнана класичним політичним трилером і міжнародним бестселером.
За виходом цього твору пішли й інші книги - «Червоний сніг», «Підводний човен У-137», «Журналіст для Брежнєва» та ін. На цьому творчість письменника не закінчується, Тополя продовжує створювати все нові політичні детективи, псевдоісторичне романи і навіть еротичну прозу . Він знайшов велику популярність, тому його книги перевели на 18 мов, їх продавали в Японії, Америці, Росії і Європі.
Творчість літератора не залишили без уваги і театральні режисери. Вистави були поставлені за романом «Любожід» і творів «Єврейський детектив» і «4 валізи в Шереметьєво-2», вони йшли в Московському єврейському театрі «Шалом». П'єса «Любов з першого погляду», яку можна було подивитися в Московському обласному драматичному театрі і в Російському драмтеатрі в Вільнюсі, мала не менший успіх.
Твір Тополя «Росія в ліжку», яке в Росії було випущено в 1994 році, досить швидко розлетілася по країні, і думки про нього були досить суперечливі. Багато встигли прочитати книгу ще до офіційного видання, оскільки в 1993-му її піратська версія якимось чином потрапила до читачів. Іншими популярними творами автора стали «Чуже обличчя», «Червоний газ», «Вбивця на експорт» та ін.
Едуард Тополь не зупиняється тільки на кар'єрі письменника і в 2007 році відкриває власний продюсерський центр на «Мосфільмі». А через рік знімає фільм за власною книгою «На краю стою». Під час його створення Тополь поєднував роботу сценариста і продюсера. Кінострічка була показана на Першому каналі, а сьогодні періодично транслюється і на інших каналах. З цією стрічкою Едуард отримав кілька нагород на міжнародних фестивалях.
А в 2010 році він знімає ще один фільм - «Трубач з Росії». Повнометражна документальна стрічка також отримує нагороду на Хьюстонском міжнародному фестивалі кіно.
Особисте життя
Особисте життя відомого письменника не відразу склалася, перше одруження чоловіки відбулася ще в молодості, в шлюбі була одна дитина - дівчинка. Сьогодні вона вже доросла жінка, Тополя не поширюється інформацію про неї, тому невідомо, де вона живе і чим займається.
Із другою дружиною Юлією писати познайомився в Америці. Дівчина прилетіла провідати свого діда, який відразу після Другої світової війни переїхав до Штатів. Дідусь жив в гірській місцевості на півночі від Нью-Йорка, перебуваючи у нього в гостях, Юлія вирушила плавати на озеро, а в цей час там якраз прогулювався Едуард. Так і відбулося знайомство, після якого вона вже не повернулася в Росію. Точніше повернулася, але вже після того, як отримала американське громадянство.
У той час вік письменника наближався до 60 років, і як йому здавалося, думати про дітей вже пізно. Однак доля розпорядилася інакше, і Юлія народила чоловікові сина.
Едуард Тополь зараз
Зараз письменник живе в Ізраїлі, в місті Нетанія. Оскільки в цій країні майже одна третина населення говорить і розуміє російську мову, з роботою тут у чоловіка не виникає проблем. Він влаштовує творчі вечори та інші заходи, які із задоволенням відвідують місцеві російські та ізраїльтяни. Але це не означає, що Тополь зовсім не спілкується з родичами, він часто приїжджає в Росію і Америку.
8 жовтня 2018 Едуард Володимирович відсвяткував свій 80-річний ювілей. У цей день чоловіка зібралися привітати не тільки родичі, а й близькі друзі.
Бібліографія
- 1993 - «Червоний газ»
- 1981 - «Журналіст для Брежнєва»
- 1983 - «Червона площа»
- 1994 - «Росія в ліжку»
- 1991 - «Кремлівська дружина»
- Рік випуску 1996 - «Чуже обличчя»
- 2002 - «Вільний політ самотньої блондинки»
- 2000 - «Я хочу твою дівчину»