біографія
Розсекречені документи, спогади сучасників і архіви істориків донині вносять доповнення в біографію одного з найскандальніших персон часів Третього рейху - Рудольфа Гесса, першого секретаря Адольфа Гітлера, ревного антисеміта і нациста. Обвинувачений Нюрнберзького процесу, співавтор спогадів фюрера «Моя боротьба» ( «Mein Kampf») за довге життя проявив себе як вольового, віддану людину, що здійснював злочини проти людяності і світу.Дитинство і юність
Рудольф Вальтер Ріхард Гесс народився 26 квітня 1894 року в передмісті Олександрії, Єгипет. Хлопчик став первістком в родині комерсанта Йоганна Фріца Гесса і дочки текстильника Клари Мюнх, потім народилися ще двоє дітей: Альфред (1897) і Маргарита (1908).
З перших років життя Рудольфа виявилася закута в заборони: він ріс в німецькій громаді, деспотичний батько забороняв хлопчикові спілкуватися з британцями і єгиптянами, а вдома невсипно стежив за дисципліною. Спочатку Гесс навчався в місцевій протестантській школі, але там уникати контактів з дітьми іншої національності не вдавалося, тому Фріц перевів сина на домашнє навчання.
Коли Рудольфу виповнилося 14 років, сім'я переїхала до Німеччини, і хлопчик опинився в інтернаті «Німецький будинок» в Бар-Годесберге, де через смаглявого обличчя і темного волосся однолітки дражнили його «єгиптянином». Але, освоївшись, школяр почав робити успіхи, вибившись в число кращих учнів.
Фріц, який володів великим торговим домом Importfirma Heß & Co., хотів передати справу синові. Хлопчика відправили в Вищу комерційну школу в Швейцарію. Рудольф не протестував проти бажання батька зробити його комерсантом, однак, коли прийшла Перша світова війна, молода людина без коливань забув про професії і відправився на фронт.
Гарячу вдачу проявився вже в молодості: Гессові кортіло кинутися в бій. Він проявив себе як артилерист і піхотинець, в грудні 1918 року демобілізувався льотчиком військово-повітряних сил, удостоївшись військової нагороди - Залізного хреста 2-го класу.
Війна підкосила матеріальне благополуччя сім'ї Гесс. Бізнес, так дбайливо зберігається Фріцем, конфіскували, і він виявився не в змозі матеріально підтримувати дітей. Ветеранам війни пропонували безкоштовно отримати освіту, і 25-річний Рудольф вступив до Мюнхенського університету на економіста, де познайомився з майбутнім соратником Германом Герінгом.
Політична діяльність
У 1919 році Гесс виявився на зустрічі суспільства Тулі, де обговорювалося перевагу арійської раси. Націоналістичні та антисемітські ідеї, що звучали в стінах суспільства, визначили вектор життя майбутнього керівника гітлерівської Німеччини. А з ватажком цієї держави Рудольф познайомився 19 травня 1920 на зборах Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП).
За спогадами дружини Гесса, Ільзи Прель, після доленосної зустрічі молодий чоловік сказав:
«Якщо хто і звільнить нас від Версаля, то це буде ця людина».Гітлер і Гесс відразу знайшли спільну мову: обидва зневажали суспільство за поразку у Першій світовій війні, обидва ненавиділи лад, в якому жили - Веймарскую республіку. Чоловіки одразу зблизилися, а Рудольф і зовсім ні на крок не відходив від майбутнього творця Третього рейху. Пізніше, в листопаді 1923 року, керуючись вищими почуттями щодо Адольфа, Гесс зробив спробу захопити владу. Операція отримала назву «Пивний путч». В результаті обидва опинилися в Ландсбергській в'язниці. Там і народилася книга «Моя боротьба» ( «Mein Kampf»).
Умови утримання у в'язниці не можна було назвати суворими: арештантам дозволялося приймати гостей, грати в карти, курити, вирощувати овочі. Але майбутні керівники нацистської Німеччини більшу частину часу проводили за бесідами в саду. Тут любов Гесса до Адольфу зміцнилася. Розмови з кумиром він конспектував, пізніше ці записи увійшли в «Мою боротьбу». І хоча ім'я Рудольфа не вказано в співавторів, він редагував текст, структурував сплутані думки, відшліфував стиль.
У січні 1925 р німці опинилися на волі, і Гесс після неодноразових прохань Гітлера надійшов до нього на службу секретарем. Рудольф виявився незамінний: супроводжував фюрера в поїздках, заспокоював перед виступами, становив розклад зустрічей, дбав про раціоні і режимі сну. Потрапити на зустріч до Гітлера було неможливо без узгодження з вірним помічником. Багато в чому завдяки Гессові в 1933 році фюрер прийшов до влади.
Володіючи партквитком члена НСДАП, Гесс раніше не займав важливих посад в політичній ієрархії. Налагодження ділових контактів, твір пропагандистських буклетів і створення культу особистості Гітлера - ці функції Рудольф виконував добровільно. Однак після встановлення в Німеччині націонал-соціалістичного режиму чоловік підключився до справ партії - Адольф призначив його своїм першим заступником. У 1939 році це місце зайняв Герман Герінг.
В першу чергу Гесс, будучи людиною дисциплінованим, взявся за виховання однопартійців: критикував за залишені у дорогих ресторанів автомобілі зі службовими госномерамі, висловлював невдоволення надмірною повнотою членів НСДАП, тягою до куріння і алкоголю.
Крім того, з подачі Рудольфа їм заборонялося мати «особисті стосунки» з євреями, влаштовувати на них цькування. Підсумком цих антисемітських доручень стали Нюрнберзькі расові закони 1935 року - «Закон про громадянина Рейху» і «Закон про охорону німецької крові і німецької честі». Під останнім документом стоїть підпис Гесса.
Ідеї Гітлера про завоювання територій міцніли з кожним днем, і нацисти почали підготовку до Другої світової війни. Фюрер бачив в Великобританії надійного союзника, а тому запропонував укласти угоду: Німеччина повинна зайняти місце панівної європейської держави, а Великобританія - повернути німецькі колонії. Рішення прийнято не було, і тоді Гесс задумав «Місію світу». Але для цього потрібно було переступити через заборону Гітлера не залишати країну до кінця військових дій.
10 травня 1941 року Гесс таємно вилетів до Шотландії. Через помічників він передав Гітлеру листа, що починається словами:
«Мій Фюрер, якщо Ви отримали цей лист, я перебуваю в Англії».Політ виявився невдалим, потрібна була капітуляція, під час якої німець втратив свідомість, а прокинувся в оточенні військових.
Коли Гітлер отримав записки наближеного, впав в лють - вчинок Гесса міг поставити під удар налагоджені з союзниками зв'язку. Колишнього секретаря фюрера оголосили божевільним, який нібито втік з країни і розбився при перельоті. Ім'я Рудольфа, його фото, портрети, погруддя «стерли» з «особи» Німеччини, а самого німця назвали зрадником.
«Місія світу» Гесса полягала в тому, щоб переконати Вінстона Черчілля підписати угоду з Німеччиною, але в липні 1941 року СРСР і Великобританія уклали договір про спільні дії у війні проти Третього рейху. Самопожертву виявилося марним.
Висновок і судовий процес
11 травня 1941 року Рудольфа заарештували. Британська влада допитували його 4 роки, за цей час бранець тричі намагався накласти на себе руки і впав в психічний розлад. На момент, коли його перевезли до Німеччини, щоб зрадити Міжнародному військовому трибуналу в рамках Нюрнберзького процесу, Гесс перебував в стані амнезії. Проте, його судили нарівні з 23 головними військовими злочинцями. Подробиці скандального процесу відображені в десятках документальних фільмах.
1 жовтня 1946 року суд визнав Гесса винним за злочини проти миру та людяності, воєнні злочини, за плани нацистської партії, що включають агресію проти всього світу. Його засудили до довічного ув'язнення, хоча звинувачення вимагало страту.
Через рік, у липні 1947-го, сімох засуджених, в тому числі Гесса, доставили у в'язницю Шпандау. До 1966 року 72-річний німець залишився єдиним живим з цих семи ув'язнених. У старості Рудольф не втратив мистецтва ведення переговорів. Він зумів завербувати співробітника, щоб той писав його мемуари. Коли про це дізналися, писаря Гесса звільнили, а його самого на час перевели в камеру без зручностей.
З 1960-х років світ почав вимагати дострокового звільнення головного злочинця проти людяності. Сім'я Рудольфа, його адвокати попросили того, що німець - жертва помсти, що міститься в нелюдських умовах в'язниці, і його вбивають гірше, ніж засуджених до смертної кари учасників Нюрнберзького процесу. Думка про звільнення відкидав не тільки суд, але і сам Гесс:
«Моя честь для мене вище моєї волі».До останніх днів він так і не визнав провини.
Особисте життя
У грудні 1927 року, після 7-річних відносин, Рудольф Гесс взяв за дружину Ільзу Прель. Німець відчував ніжні почуття, складав для неї вірші. Однак у дипломатичному листуванні з подругою Ільза писала:
«Що стосується подружніх обов'язків, я іноді відчуваю себе ученицею монастирської школи».
Єдиний син, Вольф Рюдігер Гесс, народився через 10 років шлюбу, 18 листопада 1937 року. Його хрещеним батьком став лідер Третього рейху.
Ільза була єдиною жінкою Гесса, але сучасники підозрювали чоловіка в нетрадиційній сексуальній орієнтації. Друзі Гітлера жартували над інтимними стосунками двох німців, дали Рудольфу прізвисько «фройляйн Гесс» через його закоханого погляду. Але коли Гесс одружився, жарти про його особисте життя припинилися.
смерть
17 серпня 1987 року 93-річний ув'язнений покінчив життя самогубством, повісившись у тюремній камері. Очевидний факт підтвердили і дані аутопсії.
До 2011-го тіло Гесса покоїлося на лютеранському кладовищі в німецькому місті Вунзідель. Потім закінчився термін оренди земельної ділянки, і 20 липня його кремували, а прах Рудольфа Гесса розвіяли над морем.