біографія
Не дарма другий зимовий місяць називають суворим. І мова йде не тільки про погодні умови, а й про сумні події у вітчизняному кінематографі. В кінці січня 1999 го пішла з життя улюблена актриса Світлана Савелова, а рівно через 20 років і один день - Валентина Березуцкая. Втім, незважаючи на закінчення земного існування, великі артистки продовжують жити в своїх ролях і серцях багатомільйонної армії відданих шанувальників їхнього таланту.Дитинство і юність
Якщо датою смерті Світлана Савелова схожа з королевою епізоду, лауреатом «Ніки» Валентиною Федорівною, то день народження вона святкувала в православне Різдво, зовсім як інша зірка радянського екрану Ніна Сазонова.
У 1942 році в звичайній сімферопольської сім'ї на світ з'явилася головна героїня «Семи старих і однієї дівчини». Ще в дитинстві, надивившись на поранених солдатів, що повернулися з фронту, дівчинка мріяла присвятити себе благородній професії доктора і вилікувати якомога більше хворих.
Велика родина (троє дітей - Людмила, Світлана і Сергій) жила в одній кімнаті комунальної квартири скромно (якщо не сказати бідно) і приховано - гостей до себе не запрошувала, за винятком однокласниць. Ці цінні біографічні відомості, а також раритетні фото надала одного разу в інтерв'ю подруга дитинства Анастасія Варганова.
«Ми, діти війни, росли на вулиці. Каталися по черзі на одному велосипеді, грали в лапту і в козаків-розбійників. Разом зі Світланою перші 5 років я вчилася в 4-й жіночій школі, потім нас перевели в 5-ю. Атестати зрілості отримали в 1959 році », - додала вона.З чуток, батько дівчинки, Іван, загинув на війні, а мама Раїса працювала фельдшером в місцевому госпіталі. Про розвиток в молодшої дочки творчого початку не забувала, організувавши балетний гурток, де юна Світу легко освоїла шпагат і робила па в цій пачці. Особливо домашні любили прикрашати пишну ялинку до Нового року.
В молодості подруги не могли спокійно пересуватися по місту - така була краса Савелово, а особливо - спокуслива фігура, яка змушує хлопчаків втрачати голову і тягнутися помацати її власницю. І незмінно отримували за нав'язливість і безцеремонність важкі ляпаси.
Відразу після здобуття середньої освіти випускниця, перед тим як відправитися вступати до медичного інституту, влаштувалася на роботу в місцеву аптеку расфасовщицей ліків. Це рішення зіграло доленосну роль в подальшому житті дівчини, наділеної воістину голлівудської зовнішністю.
Фільми
У 1960-му режисерові, що задумав зняти мелодраму «Прощайте, голуби», було не до сміху - все, як у тій комедії: «Робота варто, а термін йде». Якщо з акторами-чоловіками питання було вирішене швидко - головного персонажа Генку грає Олексій Локтєв, його товариша Ваську - Савелій Крамаров, то ось відшукати серед сотні претенденток ту саму медсестру Таню Булатову виявилося складно.
Яків Сегель, зневірившись, відправився з Криму до Києва, де заблукав в аптечний пункт і побачив 18-річну Світлану. Творця фільму влаштовувало в дівчині все. Не мудруючи лукаво, чоловік запропонував їй участь у власному проекті і прославив на весь Радянський Союз.
Окрилена успіхом юна леді залишила глибоко позаду мрії про медицину і з головою поринула в сценічне мистецтво, поступово в знамениту «Щуку».
«Її побоювалися навіть найкрутіші хлопці. Нестриманість Світлани часто перетворювалася в відверте хамство. Свій «зоряний статус» Савелова несла до самого випускного. Мені здається, така поведінка можна віднести до комплексу її маленького росту », - згадував однокурсник.Після закінчення вузу її запросили в театр ім. Євгенія Вахтангова, але примхлива актриса - ангельський образ ніяк не поєднуються з важким характером - менше ніж через рік покинула його і вибрала «Ленком». Як виявилося, даремно - значні ролі не давали, але все змінилося з приходом Марка Захарова.
Фільмографія російської Бріжит Бардо складається з 9 кінострічок - серед них, звичайно, особливо виділялися «Сім старих та одна дівчина». Мало хто з шанувальників цієї картини знав, що спочатку Савелово насилу давалося вимова спортивних команд, але в підсумку з поставленим завданням актриса впоралася. Участь в зйомках провального «По Русі» поставило хрест на кінокар'єрі артистки.
У театрі з часом теж склалися напружені відносини - жінка часто нехтувала репетиціями, ставила вистави під зрив. Режисер терпляче розмовляв з учасницею трупи, не поспішаючи висувати санкції, але кількість пропозицій зіграти в постановках катастрофічно зменшувалася.
Особисте життя
Світлана вийшла заміж ще в молодості за майбутнього режисера Геннадія Байсак - людини з інтелігентної родини, душі не чаявшего в обраниці. Дівчина відповідала йому не меншою взаємністю, але шлюб протримався лише рік. Як вважав сам екс-чоловік, причина класична - не зійшлися характерами.
Далі красуні приписували чимало романів з вітчизняними секс-символами. На переконання однокласниці Світлани, Людмили Кравцової, відносини з Олександром Збруєвим - вигадка, молоді люди були близькими друзями.
А ось з Миколою Караченцовим любов дійсно трапилася - вона захищала тільки що прийшов акторові, а він міг цілими ночами виконувати для неї романси в гримерці. Якщо брати за основу «свідчення» подруги, то майбутнє у яскравої пари перекреслила мати легендарного графа Резанова.
Надалі інформація про особисте життя артистки різниться. Одні говорили, що у Савелово з'явився майор міліції у відставці, що ходив забирати замість неї зарплату і пристрастю її до алкоголю. Інші стверджували, що жінка зустрічалася з ракетником в розлученні, від якого зважилася завагітніти в 40 років, але народила мертву дитину, що остаточно і вивело з рівноваги.
Савелова обожнювала море і пляж, а засмагати могла іноді і зовсім без купальника.
смерть
Крім близьких зв'язків із зірковими чоловіками, в яких Світлана була надто розбірлива, стійкими були і чутки про нещасні випадки, які переслідували ефектну блондинку. Серед них - автомобільна аварія або впали декорації. Але, знову ж таки за твердим переконанням подруги дитинства, перший слух пустила сама знаменитість, щоб дати якесь пояснення змінилася зовнішності і душевному стану.
У старості колись секс-символ радянського кіно залишилася зовсім одна. Після смерті, яка настала 30 січня 1999 го, її знайшли тільки через кілька днів. Причина смерті: гостра алкогольна інтоксикація з ураженням печінки. Похорон і навіть вбрання покійної організував рідний театр. Вона не похована в могилі, урна з прахом розташована в ніші на Ніколо-Архангельському кладовищі.
фільмографія
- 1961 - «Прощайте, голуби!»
- 1963 - «Слухаючи-ай!»
- 1964 - «Зелений вогник»
- 1964 - «Повість про молоде подружжя»
- 1966 - «Останній шахрай»
- 1968 - «День сонця і дощу»
- 1968 - «По Русі»
- 1969 - «Сім старих та одна дівчина»
- 1988 - «Три дівчини в блакитному»