біографія
Зоя Кайдановська народилася в яскравій артистичній сім'ї. Її батьки - знамениті актори Євгенія Симонова і Олександр Кайдановський, чарівна Принцеса з «Звичайного дива» і похмурий Сталкер з однойменного кіношедеври Андрія Тарковського. Коли кіно і театр в крові, важко зробити вибір на користь іншої професії, і Зоя Кайдановська пішла по стопах мами і батька. Сьогодні вона грає на сцені театру Маяковського, знімається в кіно. Широкому глядачеві відома в основному по картинам свого вітчима - режисера Андрія Ешпая: «Діти Арбата», «Три крапки», «Іван Грозний».Дитинство і юність
Зоя Кайдановська народилася 5 листопада 1976 року в Москві. Її батьки познайомилися за 2 роки до її народження на зйомках фільму «Зникла експедиція» і незабаром одружилися.
В кінці 70-х Євгенія Симонова дуже багато знімалася і їхала на зйомки, доручивши дитину своїй мамі - Ользі Сергіївні Вяземський. Саме бабуся стала першим кумиром Зої - педагог за фахом, вона дала онукам (у Зої є кілька сестер від маминого брата - відомого письменника і ведучого програми «Розумники і Розумниці» Юрія В'яземського) ази освіти, займалася англійською, який сама чудово знала, захоплювала живописом .
Ще одним захопленням Зої стала музика. Дівчинка з раннього віку чисто відтворювала будь-яку мелодію, демонструючи відмінний слух. Результатом стало навчання в Гнесінської школі, яке Зоя відразу не злюбила, але бабуся ретельно стежила за старанністю внучки. І це в майбутньому дало свої плоди - сьогодні актриса співає в спектаклях.
Шлюб Симонової і Кайдановського виявився неміцним. Геніальний, видатний актор був абсолютно непристосований до шлюбу, побуті. Коли доньці виповнилося 4 роки, актори розлучилися.
«Нічого про це не пам'ятаю. Не можу сказати, що мені стало не вистачати батька після їхнього розлучення. Батьки багато працювали, і спілкування як такого взагалі було небагато », - згадує актриса.А через 2 роки в житті Симонової з'явився новий чоловік - режисер Андрій Ешпай (актриса знімалася у нього в картині «Коли грали Баха»). Народилася молодша сестра Зої - Марія Ешпай: Євгенія Павлівна назвала дочок на честь своїх бабусь. Вітчима Зоя прийняла і полюбила відразу, як і ту атмосферу, яку він привніс: велика дружна сім'я, нескінченні гості, веселі свята.
З батьком Зоя теж охоче спілкувалася, а ось своє прізвище Кайдановська злюбила. Причому настільки, що в 11 років мама перевела її на прізвище Симонова і влаштувала в іншу школу. Перехідний вік теж став складним часом і для самої дівчини, і для її батьків. Зої не подобалася її зовнішність, невисокий зріст (165 см). За визнанням самої артистки, були і погані компанії, і депресії, і алкоголь.
На сімейній раді було вирішено забрати бунтарку з випускного класу і віддати в ГИТИС. Так дівчина потрапила на акторсько-режисерський курс Бориса Голубовського. Навчання у ВНЗ переривалася: Зоя йшла, сумніваючись в собі, але знову повернулася і отримала диплом в 1999 році.
Театр і фільми
Ще будучи підлітком, Кайдановська дебютувала в кіно. Режисер Володимир Алейников запропонував дівчинці роль в своїй історичній драмі «Феофанія, яка малює смерть» (1991). У картині, що розповідає про період Русі епохи зародження християнства, Зоя зіграла Настю, дочка головного героя Григорія.
Закінчивши ГІТІС, з початку 2000-х актриса знімається вже без перерви. Причому бере творчий псевдонім Кайдановська.
«Кайдановської стала, коли почала працювати з мамою, причому часто в одних і тих же проектах. Не люблю, коли кажуть Симонова-старша і Симонова-молодша ... А ось Симонова і Кайдановська - це так! По-моєму, і поєднання «Зоя Кайдановська» звучить », - зізналася вона в інтерв'ю« Каравану історій ».У 2003-му дівчина з'явилася в невеликому епізоді популярної детективної серії «Євлампія Романова: Слідство веде дилетант». А в 2004-му виконує одну з головних ролей в серіалі Андрія Ешпая «Діти Арбата» за однойменним твором Анатолія Рибакова.
Цей фільм і став її першою серйозною роботою в кіно. У драмі про те, як на тлі подій 30-40-х років ламаються долі простих людей - хлопців зі старого будинку на Арбаті, зіграла цілий розсип зірок - Чулпан Хаматова, Євген Циганов, Данило Страхов, Інга Оболдіна та інші. Кайдановська зіграла красуню Віку Марасевіч, дочка професора, любительку красивого життя.
Черговий картиною у фільмографії актриси стає «Три крапки», також поставлена вітчимом. Драма розповідає про біографію відомого скульптора Кіри Георгіївни, яка, будучи щаслива в шлюбі, раптом зустрічає першого чоловіка, свою велику любов, якого вважала втраченим в таборах. Головну роль зіграла Євгенія Симонова, а Зої дісталася роль дівчини на ім'я Тоня.
У 2007 році Кайдановська знімається в картині Лариси Саділової «Нічого особистого». Героїня - самотня, втомлена від життя аптекарка Ірина. За її квартирою встановлює нагляд приватний детектив Володимир Зимін (Валерій Баринов) і переймається нещасливою долею свого «об'єкту».
Коли з'ясовується, що замовник переплутав квартири і стежити потрібно за сусідкою Ірини - світською левицею Катею, Зімін не упускає з виду ту, що торкнула його серце. За цю роль Зоя Кайдановська отримала приз за кращу жіночу роль на МКФ в Ялті. А сам фільм завоював приз ФІПРЕССІ на МКФ в Москві.
У 2009 році на екрани виходить багатосерійний історичний фільм Андрія Ешпая «Іван Грозний». Режисер вирішив екранізувати свою версію епохи великого російського царя, зробивши акцент на суперечливої особистості монарха, в якій поєднувалися сила і обдарованість, але разом з тим і непомірні жорстокість і честолюбство. Кайдановська зіграла матір Івана Грозного - велику княгиню Олену Глинську.
Серед робіт артистки варто виділити драму «Елізіум» (2012), що оповідає про життя поетів Срібного століття, в якій Зоя зіграла Ольгу Дмитрівну, а також зворушливий дитячий фільм «Щеня» (2009), де актриса з'явилася в образі Віри - мами головного героя Олексія .
Популярність артистки злетіла після ролі в рейтинговому серіалі «Метод» (2015) з Костянтином Хабенським і Пауліною Андрєєвої в головних ролях. Акторська пара грає детектива Меглін і його стажера Єсенія Стеклова, які розкривають заплутані і криваві злочини. Стеклова хоче докопатися до загадкової смерті своєї матері, котра померла багато років тому. Кайдановська зіграла жінку на ім'я Ірина Ігнатович - пацієнтку психіатричної клініки, яка і виявляється справжньою матір'ю Єсенія.
Паралельно кіно розвивається і театральна кар'єра артистки. Після ГІТІСу, в 1999-м, 2 роки служила в Театрі естради (постановки «Ваня і крокодил», «Життя налагоджується»). Також співпрацювала з театром на Малій Бронній (спектакль «Три високі жінки»). Зараз (з 2006 року) працює разом з мамою в театрі імені Маяковського, виходить на прославлену сцену в таких постановках, як гоголівська «Одруження» (Агафія Тихонівна), «Амури в снігу» (Авдотья Потапьевна), «На валізах» (Белла) та інших.
Особисте життя
З чоловіком, актором Олексієм Захаровим, Зоя Кайдановська вчилася в ГІТІСі. Але відносини між артистами почалися вже після закінчення навчання. Довгий час молоді люди жили цивільним шлюбом і офіційно одружилися через роки після народження сина Олексія. Причому пишних церемоній та весільних фотосесій не було, просто наділи один одному обручки.Саме так про своє особисте життя розповідає актриса в численних інтерв'ю. Однак ряд джерел повідомляють, що перший шлюб артистки трапився ще раніше - з однокурсником Максимом Славкина. Саме від нього Зоя і народила Альошу, якого Захаров потім усиновив. А рідною дитиною Захарова стала дочка Варвара, яку Кайдановська народила в 2010 році.
У 2015-му «Експрес-газета» повідомила, що представниця відомого прізвища розлучилася з чоловіком: розлад стався на грунті успіху Зої, чоловік просто не захотів з цим миритися. Новим обранцем актриси став бізнесмен Олександр Биков.
Зоя Кайдановська зараз
У 2019 року в ефір каналу «Росія-1» вийшов серіал «Скажи правду», режисером якого виступив Андрій Ешпай. Зоя Кайдановська зіграла в проекті роль другого плану.
фільмографія
- 1991 - «Феофанія, яка малює смерть»
- 2003 - «Євлампія Романова. Слідство веде дилетант »
- 2004 - «Діти Арбата»
- 2005 - «Богиня прайм-тайму»
- 2006 - «Три крапки»
- 2006 - «Знаки любові»
- 2007 - «Нічого особистого»
- 2009 - «Іван Грозний»
- 2009 - «Щеня»
- 2010 - «Будинок Сонця»
- 2012 - «Елізіум»
- 2015 - «Дорослі дочки»
- 2015 - «Метод»
- 2016 - «Скліфосовський. реанімація »
- 2019 - «Скажи правду»