біографія
Радянський і російський актор театру і кіно Олександр Пожеж має не дуже велику фільмографію, зате серед його проектів значний список робіт з озвучення. Але, скоріше, не це принесло чоловікові популярність. Стати відомим йому допоміг образ Шури Каретного - філософствує «Матюкальник» середніх років, саме в цьому амплуа жителі Росії дізналися про артиста.Дитинство і юність
Біографія Олександра почалася в Москві, де той народився в середині грудня 1950 року. Про його дитячі роки мало що відомо. Хлопчик навчався в загальноосвітній середній школі, мав непогані оцінки, але не був і відмінником. Отримавши атестат зрілості, не поспішав зі вступом до вузу, а тому в 18 років його закликають на службу в армію.
Мабуть, там до Олександра прийшло остаточне усвідомлення того, чим він хоче займатися. Після демобілізації Пожеж повернувся в столицю і вступив на курс Олександра Миколайовича Анненкова у Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна. У 1975 році молода людина отримує диплом про вищу освіту і відразу надходить на службу в театр «Ермітаж».
Театр і фільми
Ім'я Пожарова деякий час асоціювалося лише з театральними постановками. Розглянувши талант і бажання грати на сцені, режисери задіяли артиста відразу в декількох спектаклях. Найбільше глядачі відзначають перевтілення Олександра в «Зойкіной квартирі», «Моїй старшій сестрі», «нелюди», «Під ліжком».
У центрі імені В. Мейерхольда він зіграв у режисера Ірини Керученко в «Клетке з острова Інішман», а в державному академічному театрі імені Вахтангова отримав роль в «Карлсона, який живе на даху».
Хоча актор завжди любив виступати перед повними залами для глядачів, він не відмовлявся і від ролей в кіно. Правда, спочатку це були тільки другорядні персонажі, які не приносять йому великої слави. Дебют на телебаченні відбувся у Олександра в 1975-му, в один рік з його першим театральним виступом.
Першою роботою стали зйомки в радянському художньому фільмі «У мене є лев» режисера Костянтина Бромберга. Далі в кар'єрі артиста з'являються епізодичні персонажі в мелодрамі «Вона народилася в сорочці», «Будинок з привидами» і «Нелюбов».
Після цих ролей затребуваність Пожарова як актора сильно не виросла. Але виявилося, що він прекрасний майстер дубляжу, і наступні 10 років чоловік займається тільки озвученням. У цей період з його голосом вийшли близько 2 десятків проектів, в основному короткометражні мультфільми, в тому числі серія мультиків про «Братів Пілотів».
Початок 2000-х років ознаменувався для артиста появою нових персонажів в кар'єрі. За 3 роки Олександр знявся в 6 стрічках. У двох серіях військової комедії «ДМБ-002» і «ДМБ: Знову в строю» йому дісталася роль батька Гамадріл. Історія розповідає про дивовижний братання мужиків у пивного ларька, велика частина яких - призовники і дембеля. Крім Пожарова, там грали Петро Коршунков, Станіслав Дужников, Владислав Копп, Олексій Панін, Аліса Гребенщикова і інші.
Тоді ж в фільмографії актора з'явився кримінальний детектив «Азазель» - екранізована версія першої книги Бориса Акуніна про Ераста Фандоріна. Правда, там він з'явився тільки в 3-й серії в образі провідника в поїзді. А слідом вийшов російсько-український фільм «Атлантида» режисера Олександра Павловського, де артист знову зіграв незначного персонажа.
А далі Пожеж знову займається тільки озвучуванням, зрідка з'являючись у фільмах. У 2000-му глядачі чули його голос в збірнику мультфільмів «Барон Мюнхаузен» режисерів Натана Лернера, Анатолія Рєзнікова і Ігоря Ковальова. У 2002-му зіграв бомжа в «Світських хроніках», потім ловеласа в «Моїй рідні» і тамаду в «Троє зверху».
У мелодрамі «Все можуть королі» чоловікові дістається образ доктора Барашкевіча, а в драмі «Знахар» - пермського пластичного хірурга. У 2011-му Пожеж здався в скетч-шоу «Одна за всіх» і комедії «суперменеджерів, або Мотика долі», а в 2015-му - в картині Михайла Левітіна - молодшого «Негідник». Після озвучив 3 мультфільму, в тому числі пригодницьку стрічку «Enchanted Princess» в 2018 році.
Образ Шури Каретного
Зйомки у фільмах не приносили артисту великого успіху, а тому в 1998 році Пожеж вирішив заявити про себе в іншому амплуа, і не прогадав. В кінці 1990-х Олександр постав перед слухачами в образі Шури Каретного, який розповідає історії, «приправляючи» їх добірним матом і дотепними жартами. Персонаж вигаданий його автором, як і біографія Каретного, який нібито неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі. Про це чоловік розповідав в монолозі.Щоб зацікавити глядача, Шура створив альбоми, тоді це були ще магнітофонні касети, які величезними тиражами розходилися з полиць музичних магазинів. Використовуючи ненормативну лексику і навмисно шепелявлячи, чоловік переказував російські народні казки, голлівудські кінофільми і виконував блатні пісні в неповторному стилі. У цьому образі чоловік швидко набрав популярність, яку так довго бажав.
По-житейськи мудрий кримінальник Шура часто в промовах звертався до безмовного одному Коляну. Фрази з монологів чоловіки швидко розходилися на цитати, в його текстах завжди багато матюків, але, за визнанням чоловіки, в звичайному житті він рідко користується такими виразами. Ненормативну лексику залишає тільки для запису байок Каретного.
Роботи Олександра - це не тільки матюки розповіді. Для збірок він робив записи з обговореннями відомих історичних особистостей - Олександр Сергійович Пушкін, Микола Васильович Гоголь та інші. Переказував у властивій йому манері класику вітчизняної та зарубіжної літератури, на власний лад виконував дитячі казки ( «Аленький цветочек», «Буратіно», «Цар Салтан», «Теремок»). Знав чоловік і багато веселих анекдотів, якими теж із задоволенням ділився зі слухачами.
Ім'я користувача Пожеж вибрав не випадково. Театр «Ермітаж», в якому він працював, знаходиться на вулиці Каретний Ряд, звідси і з'явилася вигадана прізвище артиста. Олександр просував творчість не тільки на касетах, але також вів програму на «Радіо Трійка», правда, без мату, виступав на «Дитячому радіо». А в 2015 році створив власний блог на YouTube.
Особисте життя
Про особисте життя артиста відомо не багато інформації. В молодості він уклав перший шлюб, який зберегти парі не вдалося. Дружина подарувала акторові двох дітей, які сьогодні вже дорослі і займаються побудовою власної кар'єри. Вдруге одружитися Олександр вирішив уже в зрілому віці, причому обраниця Юлія на багато молодша за чоловіка. Але це парі не завадило створити міцну сім'ю, в якій панують взаємна підтримка і розуміння.
У 2016 році шанувальникам Олександра стало відомо про страшну хворобу їх улюбленого артиста. За деякий час до цього чоловік став погано себе почувати. Комплексне медичне обстеження показало рак прямої кишки. Ця звістка не зломило дух актора, він продовжив записувати відеоролики. Одночасно з цим розповідав про стан здоров'я, які медичні процедури проходить і взагалі хід лікування.
У вересні 2017 року Пожарова провели операцію з видалення пухлини, стан здоров'я після неї покращився, і його перевели з реанімації в загальну палату. У зборах грошей на дороге лікування допомагали шанувальники артиста, а також колеги по театру і всі ті, хто залишився небайдужим до біди чоловіка. Незабаром його виписали. Лікування тривало вже в амбулаторному режимі, з періодичними медичними обстеженнями у звичайній лікарні.
Олександр Пожеж зараз
Сам Пожеж, схоже, неактивно користується соціальними мережами, зате у нього є помічники, які із задоволенням ведуть сторінку у «ВКонтакте» від імені чоловіка, там регулярно викладають фото і пости від Каретного.По викладених в групі публікацій зрозуміло, що чоловік відчуває себе непогано. У лютому 2019 року його проходив чергове обстеження, але в квітні скаржився, що в останні дні його долає слабкість. Ймовірно, перенесена хвороба і вік дають про себе знати.
Відеозаписи з каретний зараз виходять набагато рідше. В кінці 2017 року на офіційному сайті артиста з'явилася публікація «Прощання Коляна». Справжнє ім'я цього самого «Коляна» Денис Денисов. Раніше він був оператором Пожарова, він же обробляв відзнятий матеріал і викладав його в Інтернет.
З якої причини Денисов припинив співпрацю з Олександром Анатолійовичем, невідомо. Але постійні слухачі Каретного засудили чоловіка, що той покинув артиста в найскладніший для нього момент (Олександр якраз проходив післяопераційне відновлення).
Ймовірно, заміну напарнику Шура так і не знайшов, періодично знімати ролики йому допомагає Зінька, так чоловік в відеозаписах називає дружину Юлію. Групу у «ВКонтакте» теж вів Денисов, після його відходу з проекту відповідальними за ведення сторінки були призначені найближчі товариші артиста.
фільмографія
- 1975 - «У мене є лев»
- 1976 - «Вона народилася в сорочці»
- 1987 - «Будинок з привидами»
- 1991 - «Нелюбов»
- 2000 - «ДМБ-002»
- 2000 - «Марш турецького»
- 2001 - «ДМБ: Снова в бою»
- 2002 - «Азазель»
- 2003 - «Овідій»
- 2004 - «Відображення»
- 2006 - «Троє зверху»
- 2008 - «Знахар»
- 2011 - «Одна за всіх»
- 2015 - «Негідник»