Олексій Гончарук - фото, біографія, особисте життя, новини, прем'єр-міністр України 2021

Anonim

біографія

Олексій Гончарук - наймолодший за всю історію глава українського Кабміну. Йдучи у владу, першочерговими завданнями він оголосив економічне зростання і боротьбу з корупціонерами. Для одних вік прем'єр-міністра - обставина, що не викликає довіри, для інших - оптимістичний знак: це покоління відрізняється лібералізмом і проєвропейськими поглядами.

Дитинство і юність

Олексій народився у Жмеринці Вінницької області влітку 1984 року го, навчався в школі в Городні, потім в Києві вступив до Академії управління персоналом на юриста. Пізніше закінчив Академію державного управління при президенті України, бізнес-школу і Aspen Institute Kyiv. ЗМІ писали, що у Гончарука, крім диплома магістра, є ступінь доктора чи філософії, то чи права. Однак в офіційній біографії на сайті уряду про це ні слова.

Прем'єру довелося пояснювати, що наукою він ніколи не займався, а слово «доктор» фігурує в дипломі недержавного вузу, який нікому не заборонено отримувати.

Ні в дитинстві, ні в міру дорослішання Олексій не афішував інформацію про батьків і сім'ї, тому для всіх залишається загадкою, ким працюють його мати і батько і чи мають відношення до політики чи підприємництва.

Особисте життя

Відсутність у Олексія дружини і дітей послужило причиною чуток про його нетрадиційну орієнтацію. Масла у вогонь підлило виступ на телебаченні колишнього міністра транспорту Євгена Червоненка, який розповів про нібито поїздках Гончарука та голови митної служби Максима Нефьодова на ЛГБТ-паради. Радикал Ігор Мосійчук поділився історією про сина свого друга, звільнений з апарату уряду, тому що прем'єр-міністр до нього чіплявся.

Критично налаштовані журналісти заявили, що «Олексій Гончарук, катається по кабінетах на самокаті, - нагальна проблема держави». Чиновник дійсно використовував цей вид транспорту, знімаючи відеозвернення до школярів. Як компромату, говорить не на користь керівника Кабміну, використовували фотографію, де він зображений в шубі з автоматом.

Сам герой публікацій на коментарі не відволікається - колись, часу вистачає хіба що на оновлення інформації в «Фейсбуці» і «Інстаграме».

Кар'єра

Будувати кар'єру Олексій почав ще в студентські роки. За словами друзів, він одержимий роботою, вважає, що тільки так можна добитися успіху, тому і нормальної особистому житті немає. На останніх курсах вузу молодий чоловік влаштувався за фахом на Городнянський завод продовольчих товарів, який змінив на інвестиційну компанію PRIOR-Invest, де незабаром отримав посаду начальника юридичного відділу.

У 24 роки Гончарук створив власну фірму з надання консультаційних послуг, був і арбітражним керуючим компанії. В Асоціації допомоги постраждалим інвесторам з 2009 року Олексій значився президентом, а паралельно - заступником генерального директора Першої української індустріально-інвестиційної компанії, вкладають гроші в будівництво.

За визнанням Гончарука, в 2013-му він брав участь в Евромайдане. Перша спроба балотуватися до Верховної Ради від «Сили людей» виявилася провальною: партія не набрала і одного відсотка голосів виборців. Проте йому запропонували місце радника Ігоря Шевченка, який в уряді Арсенія Яценюка стояв на чолі Міністерства природних ресурсів і екології, курирував держслужбу геології і надр. Разом вони створили портал для перевірки інформації про ліцензії на розробку надр в режимі реального часу.

У свій час Шевченко навіть хотів поставити Олексія на чолі держслужби, але призначення так і не підписали через конфлікт з Яценюком.

Коли шеф опинився в центрі корупційного скандалу, Гончарук перейшов до Степана Кубіва до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. У 2015-му він очолив експертно-аналітичний центр «Офіс ефективного регулювання», який розвивався як незалежна структура, яка фінансується Європейським союзом. Головне завдання організації - поліпшити інвестиційну привабливість України і умови ведення бізнесу всередині країни. На цій посаді чоловік пробув до літа 2019 року, а потім пару місяців входив до складу Національної інвестиційної ради.

Незабаром після виборів президента і вступу Володимира Зеленського на посаду політологи заговорили про передбачувані кандидатів на пост прем'єр-міністра. Гончарук входив в першу четвірку цього списку, оскільки вважався фахівцем, який вміє працювати зі світовими фінансовими інститутами (політичний істеблішмент навіть охрестив його Слугою Сороса), і людиною, ще не зіпсував репутацію в їх очах. Для України, яка залежить від вливань МВФ, це важливий факт. Окремі українські сайти повідомляли, що симпатії Олексію висловлював головний олігарх країни Ігор Коломойський.

Про призначення Гончарука українці дізналися 29 серпня 2019 року.

Новий глава уряду назвав пріоритетними завданнями щорічне зростання економіки «мінімум на 5-7%», відновлення інфраструктури, вирішення проблем житлово-комунального господарства, боротьбу з тими, хто кожен день краде у країни мільйони доларів, і завершення війни в Донбасі. По частині вибудовування відносин з Росією Олексій Гончарук заявив, що з часів Майдану підхід не змінюється: на перше місце ставиться прагматичність.

Олексій Гончарук зараз

Новина про те, що Олексій у січні 2020 го подав у відставку, мало кого здивувала. Частина українських політиків вважала його технічним прем'єром, який буде виконувати вказівки президента, погодиться працювати з міністрами, спущеними зверху, і не стане задавати зайвих питань.

Правда, піти з поста Гончарук вирішив не тому, що не вистачало незалежності, а на тлі скандалу. У Мережу злили запис розмови з закритого засідання уряду, на якому його голова зізнається в некомпетентності в питаннях економіки. Дісталося і Зеленському: Олексій розкритикував розумові здібності глави держави.

Втім, прохання про відставку, подану в порушення порядку не до Верховної Ради, а безпосередньо президенту, останній відхилив, вважаючи, що не на часі ускладнювати і без того непросту ситуацію. Більш того, Володимир Зеленський доручив з'ясувати, хто допустив витік записи.

Пізніше Гончарук заявив, що спроба покинути кабінет аж ніяк не знак боягузтва, а звернення за підтвердженням довіри, яке йому надано.

Читати далі