біографія
Лейтенант Гвардійського екіпажу Антон Арбузов відомий як декабрист, учасник повстання, яке відбулося на Сенатській площі. Будучи офіцером з хорошою репутацією, він багато разів виконував доручені завдання і завжди повертався з поля бою переможцем. Але грудневі події 1825 року стали для нього фатальними.Дитинство і юність
Антон народився в 1797 році (за іншими даними, в 1798-м) в Новгородської губернії. Його батько був відставним поручиком, дрібномаєтним дворянином. Біографія Арбузова була вирішена вже в 13 років, коли батьки відправили сина в кадетський корпус. Дуже швидко він став показувати хороші результати в навчанні, був слухняним, не сперечався, а тому через 2 роки юнака призначили гардемарином.
Військова кар'єра
Перше плавання Антон зробив в 1812 році, між Кронштадтом і Петербургом, пробув в ньому 2 роки. А ще через рік його перевели в мічмани, це офіцерське звання стало першим в кар'єрі молодого моряка.
Наступні 4 роки життя Арбузов пробув в Балтійському морі, проходив службу, а в 1819 році потрапив в Гвардійський морський екіпаж, який прославився сутичками з армією Наполеона Бонапарта. У лютому наступного року чоловіка підвищили до звання лейтенанта. Надалі це забезпечило йому командування гвардійським судном «Паллада», на якому він виходив в Балтійське море навесні 1821-го.
Ще через 2 роки він пройшов шлях від Кронштадта до Ісландії на фрегаті «Моторний», яким теж командував. У 1824 році Антону випала нагода подорожувати на «Сисое Великому», на борту якого перебував князь Микола Павлович.
У той час, що Арбузов провів у флоті, він склав про себе гарне враження. Представники вищого командування говорили, що він розумний, люб'язний, має ґрунтовні знання, а його поведінка називали благородним. У вільний час він вивчав математику та інші науки. Цікавився історією та в той же час читав твори Олександра Пушкіна і Олександра Грибоєдова. У мріях часто переносився в стародавні республіки.
повстання декабристів
Ідею створити таємне товариство революціонерів в Гвардійському екіпажі Арбузов подав в 1824 році. Крім нього самого, туди увійшли Василь Дивов і Петро і Олександр Бєляєва. Ідея полягала в поваленні царської сім'ї з престолу і створення свободи для суспільства. За запевненнями Олександра Бєляєва, для втілення плану Антон не виключав застосування сили і зброї.
При цьому Арбузов не підозрював, що подібне суспільство вже існує, і вступив в нього лише в грудні 1825-го, коли Кіндрат Рилєєв (керівник Північного суспільства), почав підшукувати підкріплення серед моряків. Кронштадтську військово-морську базу він планував використовувати в якості опорного пункту.
Антон відразу сповістив керівництво товариства про плани морського екіпажу і згодом став виконавцем наказів офіцерів Північного суспільства. Його присвятили до детального плану дій, за яким він став готувати гвардійців.
План остаточно затвердили. Згідно з ним, Антону треба очолити роту і вивести на Сенатську площу 3-4 сотні людей. Потім разом з іншим сподвижником він планував проникнути в Зимовий палац і заарештувати царя. За пару днів до настання він став агітувати простих солдатів, в надії, що вони підуть за ним.
Вранці в середині грудня Сергій Шипов прибув в Гвардійський екіпаж. Як генерал-майору, чоловікові треба було закликати моряків до присяги Миколі I. Почувши відмову, він наказав заарештувати Арбузова разом з іншими ротними командирами. Одночасно з тим на місце прибув Микола Бестужев, який з іншими офіцерами зумів всіх звільнити.
На Сенатській площі до того моменту вже почалося повстання, Гвардійський екіпаж негайно висунувся на підмогу, Антон взяв в підпорядкування офіцерів. Їх намагалися зупинити, але це виявилося марно, колона з 1100 осіб тримала заданий курс.
Майже до вечора Арбузов з солдатами провів на площі, а спроби князя Михайла Павловича і митрополита Серафима умовити повсталих заспокоїтися отримали різку відмову. Однак до вечора стало ясно, що сили двох протистояли сторін не рівні, повстання придушили, за цим послідували арешти.
Знищивши всі письмові докази змови, керівники Гвардійського екіпажу пообіцяли один одному мовчати. Антон Петрович першим потрапив до лав заарештованих, його доставили в Зимовий палац, де допити проводив особисто Василь Левашов. Після короткої розмови, як найбільш небезпечного повсталого, його відправили в Петропавловську фортецю.
На подальших допитах він тримався стійко, заперечував той факт, що був у змові з іншими представниками суспільства. Чоловік тримався до того моменту, поки інші його товариші не розкрили правду. Разом з іншими декабристами Арбузову призначили страту, але потім покарання змінили на «каторжні роботи вічно». Всіх моряків спочатку розжалували, а потім по черзі стали відправляти на каторгу.
Перші 15 місяців він провів в нелюдських умовах в фортеці Роченсальм в Фінляндії, а восени 1827-го прийняли рішення перевезти всіх до Сибіру. Спочатку вони прибули до Іркутська, а вже там дізналися, що їх подальший шлях лежить до Чити. Там Антон хворим виходив на роботу, а коли завершилося будівництво спеціальної в'язниці в Петровському заводі, всіх каторжан перевели на нове місце.
Після довгих років важкої роботи в 1832 році каторжани дізналися, що термін їх ув'язнення скоротили спочатку до 15 років, а потім ще на 2 роки. Після його закінчення Арбузов відправився в Ачинский повіт Єнісейської губернії. Там чоловік тримав пару вуликів і невелику ріллю, ніж та заробляв на прожиток.
Особисте життя
Незважаючи на успішну військову кар'єру, особисте життя Арбузову побудувати не вдалося. Але у чоловіка і без того було багато родичів, які, втім, не сильно йому допомогли в моменти потреби. Про зовнішність декабриста можна судити по єдиному збереженому фото портрета, який намалював Микола Бестужев. Оригінал акварелі був загублений.смерть
Важка каторжна життя Антона давала про себе знати і на волі. Чоловік сильно хворів, а коли він остаточно слабшав і не міг працювати, то перебував у сильній потребі. Так і не створивши сім'ю і не маючи підтримки від родичів, він часто голодував. Арбузов досяг глибокої бідності, харчувався тільки рибою, яку сам ловив, і, нічого не піймав, ходив голодним.
В один з таких днів він заборгував господині гроші за знімається житло. У декабриста піднялася висока температура, але щоб повернути борг, він все одно відправився на риболовлю. Сили його покинули, і колишній військовий впав у воду, вибрався, але додому повернувся лише після того, як, нарешті, піймав рибу. Повернувши борг, він відправився в свою кімнату, де і помер. Причиною смерті стала хвороба і отримане переохолодження.
пам'ять
В кінці грудня 2019 року на екрани вийшов фільм «Союз порятунку», присвячений повстанню декабристів 1825 року. Роль лейтенанта Арбузова дісталася акторові Юрію Борисову. Продюсерами історичної стрічки виступили Анатолій Максимов і Костянтин Ернст, а режисером - Андрій Кравчук.